Білосюк Олена Михайлівна

Оле́на Миха́йлівна Білосюк (дівоче прізвище Підгру́шна (нар. 9 січня 1987, Легниця, Нижньосілезьке воєводство, Польща) українська біатлоністка, заслужений майстер спорту України,[2] чемпіонка Олімпійських ігор у Сочі, чемпіонка світу, 5-разова чемпіонка Європи, переможниця і призерка етапів Кубка світу з біатлону. З 25 березня 2014[3] по 8 квітня 2015[4] — заступниця Міністра молоді та спорту України.

Олена Михайлівна Підгрушна
Олена Підгрушна
Олена Підгрушна
Загальна інформація
Прізвиська Lena[1]
Національність українка
Громадянство  Україна
Місце проживання Тернопіль
Народження 9 січня 1987(1987-01-09) (35 років)
Легниця, Нижньосілезьке воєводство, Польща
Зріст 175
Вага 64
Alma mater Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Спорт
Країна  Україна
Вид спорту біатлон
Спортивне звання
Заслужений майстер спорту України
Клуб Спортивне товариство «Колос», Динамо
Команда Збірна України з біатлону
Тренери Ігор Починок, Олег Бунт
Участь і здобутки
Світові змагання 1 х 2 х 3 х
Регіональні змагання 5 х 3 х 0 х
Олімпійські ігри 10 х 10 х 8 х
Паралімпійські ігри 8
Найвищий рейтинг 3
Особисті рекорди 2
 Білосюк Олена Михайлівна у Вікісховищі
Нагороди
Орден княгині Ольги І ступеня
Орден княгині Ольги ІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Відзнака Тернопільської міської ради
Зимові Олімпійські ігри
Золото Сочі 2014 естафета
Чемпіонат світу з біатлону
Золото Нове Место-на-Мораві 2013 спринт 7,5 км
Срібло Нове Место-на-Мораві 2013 естафета 4×6 км
Срібло Гохфільцен 2017 естафета 4×6 км
Бронза Нове Место-на-Мораві 2013 переслідування 10 км
Бронза Антерсельва 2020 естафета 4×6 км
Бронза Поклюка 2021 естафета 4×6 км
Чемпіонат Європи з біатлону
Золото Брезно-Осрбліє 2012 естафета 4×6 км
Золото Брезно-Осрбліє 2012 спринт 7,5 км
Золото Брезно-Осрбліє 2012 переслідування 10 км
Золото Ріднау-валь-Ріданна 2011 естафета 4x6 км
Золото Уфа 2009 естафета 4x6 км
Срібло Раубичі 2020 суперспринт
Срібло Ріднау-валь-Ріданна 2011 індивідуальна гонка 15 км
Срібло Отепя 2010 естафета 4x6 км
Срібло Бансько 2007 естафета 3x6 км (юніори)
Чемпіонати світу серед юніорів
Бронза Лейк-Плесід 2006 індивідуальна гонка 10 км (юніорки)
Чемпіонати світу з літнього біатлону
Срібло Нове-Место 2011 змішана естафета
Бронза Уфа 2012 преследование 10 км
Срібло Отепя 2016 змішана естафета
Золото Отепя 2016 спринт 7,5 км
Срібло Отепя 2016 переслідування 10 км

Кавалер Ордена княгині Ольги ІІ та ІІІ ступенів, лавреатка Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України (2009).

Життєпис

Олена Підгрушна народилася 9 січня 1987 року в Легниці. Проживала у селищі Велика Березовиця — передмісті Тернополя.[5]

Виступає за спортивне товариство «Колос». Перший і теперішній тренер Ігор Починок, тренер (збірної) Євген Колупаєв.

Серед спортивних досягнень — золота призерка етапу Кубка світу 2009 р. у Рупольдингу (естафета), бронзова призерка чемпіонату світу серед юніорів та юнаків 2006 р., срібна призерка чемпіонату Європи 2007 р. серед юніорок, золота медалістка у складі естафетної команди чемпіонату Європи 2009 року (м. Уфа, Росія), срібна медалістка у складі естафетної команди чемпіонату Європи 2010 року (місто Отепя, Естонія).

На чемпіонаті світу 2011 року в Ханти-Мансійську здобула «срібло» в естафеті 4х6 км, однак через порушення антидопінгових правил Оксаною Хвостенко Міжнародний союз біатлоністів позбавив українську жіночу естафетну четвірку другого місця в гонці чемпіонату світу з біатлону-2011.[6]

На чемпіонаті світу 2013 року здобула 3 медалі: золоту в спринті, срібну в естафеті і бронзову в гонці переслідування.

Закінчила Тернопільський національний педагогічний університет (викладач фізичної культури і спорту). Аспірантка Львівського державного університету фізичної культури.[7]

Захоплення вишивання.

7 грудня 2013 року українські біатлоністки здобули «золото» на етапі в Гохфільцені (Австрія); під час нагородження біатлоністки Юлія Джима, сестри Валентина і Віта Семеренки та Олена Підгрушна вигукували «За Майдан». Вболівальники відповіли спортсменкам «Молодці!»[8].

На Олімпіаді в Сочі здобула «золото» в естафетній гонці 4 по 6 км (збірна України виступила у складі Юлії Джими, Віти Семеренко, Валі Семеренко та Олени Підгрушної).

2 лютого 2022 року захворіла на COVID-19 вже в Пекіні, перед відкриттям Олімпійських ігор[9].

Олімпійські ігри

Змагання Індивідуальна Спринт Переслідування Мас-старт Естафета Змішана естафета
XXI Зимові Олімпійські ігри 2010, Ванкувер 32 18 21 12 6 Н/Д
XXII Зимові Олімпійські ігри 2014, Сочі 8 16 22 7 1
XXIII Зимові Олімпійські ігри 2018, Пхьончхан Не провела жодної гонки
XXIV Зимові Олімпійські ігри 2022, Пекін 7

З сезону 2012 результати Зимових Олімпійських ігор не зараховуються до загального заліку Кубку світу.

Виступи на чемпіонатах світу

РікМісце проведенняІндСпрПрМСЕстЗМ
2009 Пхьончхан, Південна Корея16 DNF
2011 Ханти-Мансійськ, Росія24311924DSQ
2012 Рупольдінг, Німеччина14 6
2013 Нове Место, Чехія1113112
2016 Осло, НорвегіяDNF1651854
2017 Гохфільцен, Австрія1034DNSDNS25
2020 Антерсельва, Італія 413243
2021 Поклюка, Словенія4311712 34

Виступи на чемпіонатах Європи

Рік Місце проведення Інд Спр Пр Ест ЗМ СС
2006* Лангдорф, Німеччина 18 31 DNF 4
2007* Бансько, Болгарія 5 4 5 2
2008* Нове Место-на-Мораві, Чехія 7 4 11 4
2009 Уфа, Росія 9 1
2010 Отепя, Естонія 13 2
2011 Ріднау-Валь-Ріданна, Італія 2 1
2012 Брезно-Осрбліє, Словаччина 1 1 1
2020 Раубичі, Білорусь 2

[*] — юніорські змагання

Кубок світу

  • Дебют у кубку світу — 2 березня 2007 року в спринті в Контіолагті 44 місце.
  • Перше попадання в залікову зону — 4 грудня 2008 року в індивідуальній гонці в Естерсунді 27 місце.
  • Перший подіум/перша перемога — 7 січня 2009 року в естафеті в Обергофі 1 місце.
  • Перший персональний подіум — 1 грудня 2012 року в спринті в Естерсунді 2 місце.
  • Всього сезонів — 13
  • Найвищі місця в рейтингу — 7 (сезон 2015-16); 8 (сезон 2012-13)
  • Індивідуальних перемог — 2
  • Всього перемог — 6
  • Індивідуальних подіумів — 8 (2 золотих, 2 срібних, 4 бронзових)
  • Всього подіумів — 26 (6 золотих, 12 срібних, 8 бронзових)

Подіуми на етапах кубків світу

СезонМісце проведенняЗмаганняРезультат
2008-09 Обергоф, НімеччинаЕстафета1
2012-13 Обергоф, НімеччинаЕстафета1
2012-13 Нове Место, Чехія ЧССпринт1
2013-14 Гохфільцен, АвстріяЕстафета1
2015-16 Рупольдінг, НімеччинаЕстафета1
2015-16 Кенмор, КанадаСпринт1
2010-11 Гохфільцен, АвстріяЕстафета2
2010-11 Поклюка, СловеніяЗмішана естафета2
2011-12 Контіолагті, ФінляндіяЗмішана естафета2
2012-13 Естерсунд, ШвеціяСпринт2
2012-13 Гохфільцен, АвстріяЕстафета2
2012-13 Антгольц — Антерсельва, ІталіяПереслідування2
2012-13 Нове Место, Чехія ЧСПереслідування2
2012-13 Сочі, РосіяЕстафета2
2013-14 Анесі — Ле Гран Борнан, ФранціяЕстафета2
2015-16 Преск-Айл, Сполучені Штати АмерикиЕстафета2
2016-17 Гохфільцен, Австрія ЧСЕстафета2
2017-18 Гохфільцен, АвстріяЕстафета2
2012-13 Нове Место, Чехія ЧСПереслідування3
2013-14 Естерсунд, ШвеціяЗмішана естафета3
2013-14 Обергоф, НімеччинаСпринт3
2015-16 Естерсунд, ШвеціяІндивідуальна гонка3
2015-16 Естерсунд, ШвеціяСпринт3
2015-16 Гохфільцен, АвстріяЕстафета3
2016-17 Поклюка, СловеніяЕстафета3
2019-20 Антерсельва, Італія ЧСЕстафета3
2020-21 Поклюка, Словенія — ЧС Естафета 3

Місця в кубках світу

СезонІндивідуальнаСпринтПереслідуванняМас-стартЗагальний залік
Позиція (очки)Позиція (очки)Позиція (очки)Позиція (очки)Позиція (очки)
2008-0928 (46)70 (25)52 (29)— (0)52 (100)
2009-1015 (77)31 (112)32 (72)26 (76)29 (346)
2010-1121 (72)29 (120)26 (88)27 (62)26 (342)
2011-1210 (82)36 (83)51 (27)30 (48)32 (240)
2012-1319 (53)8 (305)4 (265)14 (141)8 (764)
2013-1422 (30)19 (142)35 (85)31 (27)28 (284)
2014-15
2015-1612 (73)5 (299)7 (224)7 (158)7 (754)
2016-175 (83)37 (81)56 (32)30 (51)33 (247)
2017-18 61 (29)35 (67) 52 (96)
2018-1934 (32)38 (78)67 (14)36 (23)44 (146)
2019-2067 (1)27 (110)21 (83)27 (59)25 (253)
2020-21 39 (25) 35 (90) 45 (49) 31 (29) 39 (193)

Статистика виступів у Кубку світу

2020–2021
Контіолахті

Гохфільцен

Обергоф

Антерсельва

ЧС Поклюка

Нове Место

Естерсунд
Підсумки
ІндСпрСпрЕстПр СпрЕстПрСпрПрМС СпрПрЗМСпрЕстМС ІндМСЕст ЗМСпрПрІндЕстМС ЕстСпрПрСпрПрЗМ СпрПрМС ОчокМісце
611025541 763 5339628 168 411743312 4344288 3530
2019–2020
Остерсунд

Гохфільцен

Аннесі

Обергоф

Рупольдінг

Поклюка

ЧМ Антерсельва

Нове Место

Контіолахті

Гольменколлен[10]
Підсумки
ЗМСпрІндЕст СпрЕстПр СпрПрМС СпрМСЕст СпрЕстПр ІндЗММС ЗМСпрПрІндОЗМЕстМС СпрЕстМС СпрПрЗМ СпрПрМС ОчокМісце
12455 91219 366'18 406DNS 40DSQ 413324 494 57DNS 25325
2018–2019
Поклюка

Гохфільцен

Нове Место

Обергоф

Рупольдінг

Антерсельва

Кенмор

Солджер Голлов

ЧС Остерсунд

Гольменколлен
Підсумки
ЗМІндСпрПр СпрПрЕст СпрПрМС СпрПрЕст СпрЕстМС СпрПрМС ІндЕст СпрПрЗМ ЗМСпрПрІндЕстМС СпрПрМС ОчокМісце
91572 2DNF8 13DNF18 97 DNF 35 14644
2017–2018
Естерсунд

Гохфільцен

Анесі

Обергоф

Рупольдінг

Антгольц

ОІ Пхьончхан (*)

Контіолахті

Гольменколен

Тюмень
Підсумки
ОЗМЗМІндСпрПр СпрПрЕст СпрПрМС СпрПрМС ІндЕстМС СпрПрМС СпрПрІндМСЗМЕст СпрОЗМЗММС СпрПрЕст СпрПрМС ОчокМісце
1058289 632 4930 25175 DNF 96 52
2016–2017
Остерсунд

Поклюка

Нове Место

Обергоф

Рупольдінг

Антхольц

ЧС Гохфільцен

Пхьончхан

Контіолахті

Холменколен
Підсумки
ЗМОЗМІндСпрПр СпрПрЕст СпрПрМС СпрПрМС ЕстСпрПр ІндМСЕст ЗМСпрПрІндЕстМС СпрПрЕст СпрПрОЗМЗМ СпрПрМС ОчокМісце
132923 15273 464315 7DNF16 441DNS 17 534DNS102 DNS 24733
2015–2016
Естерсунд

Гохфільцен

Поклюка

Рупольдінг

Рупольдінг

Антгольц

Кенмор

Преск-Айл

ЧС Холменколен

Ханти-Мансійськ
Підсумки
ОЗМЗМІндСпрПр СпрПрЕст СпрПрМС СпрПрМС ІндЕстМС СпрПрЕст СпрМСОЗМЗМ СпрПрЕст ЗМСпрПрІндЕстМС СпрПрМС ОчокМісце
113310 14183 42DNS6 7105 16115 5149 110 1472 4165DNF518 77 7547
2013–2014
Естерсунд

Гохфільцен

Анесі

Обергоф

Рупольдінг

Антгольц

ОІ Сочі

Поклюка

Контіолахті

Холменколен
Підсумки
ЗМІндСпрПр СпрЕстПр ЕстСпрПр СпрПрМС ЕстІндПр СпрПрЕст СпрПрІндМСЗМЕст СпрПрМС СпрСпрПр СпрПрМС ОчокМісце
31112 10121 2810 3814 3DNS 2622871 28428
2012–2013
Естерсунд

Гохфільцен

Поклюка

Обергоф

Рупольдінг

Антгольц

ЧС Нове Место

Холменколен

Сочі

Ханти-Мансійськ
Підсумки
ЗМІндСпрПр СпрПрЕст СпрПрМС ЕстСпрПр ЕстСпрМС СпрПрЕст ЗМСпрПрІндЕстМС СпрПрМС ІндСпрЕст СпрПрМС ОчокМісце
103325 20122 26425 12114 71910 425 1311211 5DNF5 26DNF2 111717 7648
2011–2012
Естерсунд

Гохфільцен

Хохфильцен

Обергоф

Нове Место

Анхтольц

Холменколен

Контіолахті

ЧС Рупольдінг

Ханти-Мансійськ
Підсумки
ІндСпрПр СпрПрЕст СпрПрЗМ ЕстСпрМС ІндСпрПр СпрЕстМС СпрПрМС СпрПрЗМ ЗМСпрПрІндМСЕст СпрПрМС ОчокМісце
52123 42DNS8 68 82122 262532 14512 46LAP2 146 24032
2010–2011
Естерсунд

Гохфільцен

Поклюка

Обергоф

Рупольдінг

Анхтольц

Преск-Айл

Форт-Кент

ЧС Ханти-Мансійськ

Холменколен
Підсумки
ІндСпрПр СпрЕстПр ІндСпрЗМ ЕстСпрМС ІндСпрПр СпрЕстМС СпрЗМПр СпрПрМС ЗМСпрПрІндМСЕст СпрПрМС ОчокМісце
153411 44240 26112 4DNF 271930 20812 31192424DSQ 111725 34226
2009–2010
Естерсунд

Гохфільцен

Поклюка

Обергоф

Рупольдінг

Антгольц

ОІ Ванкувер

Контіолахті

Холменколен

Ханти-Мансійськ
Підсумки
ІндСпрЕст СпрПрЕст ІндСпрПр ЕстСпрМС ЕстСпрМС ІндСпрПр СпрПрІндМСЕст ЗМСпПр СпрПрМС СпрМсЗМ ОчокМісце
1076 36DNS9 245740 45019 123831 182132 126 62418 212329 3328 34629
2008–2009
Естерсунд

Гохфільцен

Хохфильцен

Обергоф

Рупольдінг

Анхтольц

ЧС Пхьончхан

Вістлер

Тронхейм

Ханти-Мансійськ
Підсумки
ІндСпрПр СпрПрЕст ІндСпрЕст ЕстСпрМС ЕстСпрПр СпрПрМС СпрПрІндЗММСЕст ІндСпрЕст СпрПрМС СпрПрМС ОчокМісце
275732 60 63274 1 44131 16 DNF 34DNS4 5851 3031 10052
2007–2008
Контіолахті

Гохфільцен

Поклюка

Обергоф

Рупольдінг

Антгольц

ЧС Естерсунд

Пхьончхан

Ханти-Мансійськ

Холменколен
Підсумки
ІндСпрПр СпрПрЕст ІндСпрЕст ЕстСпрМС ЕстСпрПр СпрПрМС СпрПрЗМІндМСЕст СпрПрЗМ СпрПрМС СпрПрМС ОчокМісце
0
2006—2007
Естерсунд

Гохфільцен

Гохфільцен

Обергоф

Рупольдінг

Поклюка

ЧС Антгольц

Контіолахті

Холменколен

Ханти-Мансійськ
Підсумки
ІндСпрПр СпрПрЕст ІндСпрЕст ЕстСпрПр ЕстСпрМС СпрПрМС СпрПрІндЗМЕстМС ІндСпрПр СпрПрМС СпрПрМС ОчокМісце
DNS4445 59LAP 47DNS 0
У таблиці відображені місця, зайняті спортсменом у гонках впродовж біатлонного сезону.

Інд — індивідуальна гонка
Пр — гонка переслідування
Спр — спринт
МС — мас-старт
Ест — естафета
ЗМ — змішана естафета

Відзнаки

Державні нагороди

  • Орден княгині Ольги I ст. (8 березня 2021) за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, зразкове виконання службового обов’язку та багаторічну сумлінну працю[11]
  • Орден княгині Ольги II ст. (23 серпня 2014) за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[12]
  • Орден княгині Ольги III ст. (14 вересня 2013) за вагомий особистий внесок у розвиток та популяризацію фізичної культури і спорту в Україні, досягнення високих спортивних результатів та багаторічну плідну професійну діяльність[13]
  • Відзнака Тернопільської міської ради (2013)
  • Лауреат Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України (2009)[14]

У філателії

Поштова марка України, спецпогашення 31 січня 2014 [15]

Сімейний стан

З 2013 по 2016 рік була в шлюбі з Олексієм Кайдою, колишнім народним депутатом Верховної Ради України від ВО «Свобода» та головою Тернопільської обласної ради.

У 2021 році вдруге вийшла заміж. Її чоловіком став колишній лижник, сервісмен збірної України з біатлону, Іван Білосюк[16].

Примітки

  1. Olympedia — 2006.
  2. Олімпійська чемпіонка Олена Підгрушна дала майстер-клас у Підгородньому
  3. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про призначення Підгрушної О. М. заступником Міністра молоді та спорту України»
  4. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про звільнення Підгрушної О. М. з посади заступника Міністра молоді та спорту України»
  5. Вінчання біля Тернополя, 160 гостей, вбрання ручної роботи — Олена Підгрушна розповіла подробиці про весілля. Архів оригіналу за 12 травня 2015. Процитовано 20 жовтня 2015.
  6. Федерація біатлону України. «Остаточне рішення у справі Оксани Хвостенко» 05.09.2011. (рос.)
  7. Олена Підгрушна
  8. «За Майдан» — біатлоністки підтримали українців на врученні золотих медалей
  9. На COVID-19 захворіла українська олімпійська чемпіонка. До Пекіна терміново викликали заміну, Радіо Свобода, 2 лютого 2022
  10. Етап був скасований через епідемію Коронавірусу
  11. Указ Президента України від 8 березня 2021 року № 92/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного жіночого дня»
  12. Указ Президента України від 23 серпня 2014 року № 676/2014 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
  13. Указ Президента України № 508/2013 від 14 вересня 2013 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня фізичної культури і спорту»
  14. Кабінет Міністрів України - Про присудження Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 28 квітня 2019.
  15. Ukrposhta: Biathlon National Team of Ukraine 2014. wnsstamps.post
  16. Олімпійська чемпіонка Підгрушна вийшла заміж та змінила прізвище (ua). ФАКТИ. 5 червня 2021. Процитовано 22 січня 2022.

Джерела і посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.