Білоярська АЕС

• 9 червня 1954 — Міністерством електростанцій СРСР було затверджено завдання на будівництво в 50 км на схід від Свердловська теплової електростанції. Виникле при будівництві теплоелектростанції селище був віднесене до категорії робітничих селищ і стало називатися с. Зарічний у складі Білоярського району Свердловської області.
• Липень 1955 — розпорядженням Ради Міністрів РРФСР Управлінню «Свердловенерго» Міністерства електростанцій СРСР під будівництво тоді ще Білоярської ГРЕС і її зони затоплення було виділено 2653,6 га земель з державного лісового фонду (ліси II групи).
• серпень 1955 — почалися будівельні роботи, саме будівництво було оголошене Всесоюзним комсомольським будівництвом.
• 1957 — прийнято рішення про будівництво атомної електростанції в Білоярському районі. Техпроєкт Білоярської АЕС був розроблений на основі проєктного завдання, виконаного Ленінградським відділенням «Теплоелектропроєкт», за участю Ленінградського політехнічного інституту. Проєкт був затверджений 15 липня колегією Міністерства електростанцій. Проєктна потужність становила 400 МВт.
• 1958 — річка Пишма була перекрита греблею.
• 14 березня 1961 — побудований гідровузол пущений в експлуатацію.
• 1963 — закінчено спорудження першого реактора потужністю 100 МВт. Технічний проєкт 2-го енергоблока був розроблений на основі проєктного завдання, створеного «Уралтеплоенергопроєктом» в 1960 році.
• Квітень 1964 — енергоблок № 1 з водографітовим канальним реактором на теплових нейтронах АМВ-100 («Атом Мирний Великий» електричною потужністю 100 МВт) введений в роботу.
• 1967 — закінчені будівельні та монтажні роботи по 2-му енергоблоку. 27 грудня відбувся промисловий пуск 2-го реактора БАЕС.
• 8 квітня 1980 — пущений 3-й енергоблок БН-600.
• 1986 — директором станції призначений Олег Сараєв.
• 2002 — директором станції призначений Микола Ошканов.
• 2010 — директором станції призначений Михайло Баканов.
• 2011 - на території міста почалася вирубка лісу під будівництво першої черги нового житлового мікрорайону для персоналу БН-800.
• 2014 - реактор БН-800 був виведений на мінімальний контрольований рівень потужності.
• 2015 - директором станції призначений Іван Сидоров.
• 2016 - авторитетний американський журнал Power присудив енергоблоку з реактором на швидких нейтронах БН-800 премію кращої атомної станції 2016 року.[3]
• 2020 - 28 січня перша серійна партія МОКС-палива завантажена в реактор БН-800 енергоблоку №4 Білоярської АЕС (Свердловська область, Росія).[4]

2019 року виробництво електроенергії на Білоярській АЕС склало 9,7 млрд кВт.ч.[5]

2018 року на Білоярській АЕС було вироблено 8,8 млрд кВт.ч електроенергії.

2017 року виробництво електроенергії на Білоярській АЕС склало 10,2 млрд кВт.ч.

2016 року виробництво електроенергії на Білоярській АЕС склало 8,4 млрд кВт.ч.

Фасад будівлі першої черги Білоярської АЕС

• 1964–1974 рр. — Неодноразове руйнування тепловидільних збірок активної зони реактора на 1-му блоці АЕС.
• 1977 — розплавлення 50% тепловидільних збірок активної зони реактора на 2-му блоці АЕС. Ремонт тривав близько 1 року.
• в ніч з 30 на 31 грудня 1978 — пожежа, що призвела до обвалення даху машинного залу на площі 960 м2. Для її ліквідації знадобилося майже 10 годин. У гасінні пожежі брали участь 270 пожежників.
• 22 грудня 1992 при перекачуванні рідких радіоактивних відходів було затоплено приміщення обслуговування помп СРВ. Частина відходів потрапила в ґрунт під СРВ і по дренажній системі — в ставок-охолоджувач (6 мКи).
• 5 травня 1994 — пожежа і викид теплоносія (натрію) з 2-го контуру.
• 6 червня 1994 — під час капітального ремонту стався витік нерадіоактивного натрію з другого контуру, через що почалася пожежа.

• Білоярська АЕС