Бінгьоль

Бінгьоль (тур. Bingöl, курд. Çewlik, заз. Çolig) — місто у Туреччині, столиця однойменної провінції. Знаходиться у басейні річки Мурат на березі її правої притоки — річки Гюнек[1]

Бінгьоль
тур. Bingöl
Основні дані
38°53′10″ пн. ш. 40°30′06″ сх. д.
Країна  Туреччина
Регіон Бінгьоль
Столиця для Бінґель (іл (адмінодиниця, провінція Туреччини))
Населення 87 918 (2010)
Висота НРМ 1153 м
Часовий пояс +2
Номери автомобілів 12
GeoNames 321082
OSM ↑223444 ·R (Бінґель)
Міська влада
Вебсайт bingol.bel.tr
Мапа
Бінгьоль
Бінгьоль (Туреччина)
 Бінгьоль у Вікісховищі

Назва

У давнину на місці міста знаходилася фортеця під назвою Ктаріч (вірм. Կտառիճ). Назва Чапагджур, що утворилась від вірменських слів «чапаг» (тонкий, дрібний) і «джур» (вода), пояснюється[1] наявністю великої кількості водойм. У різний час місто носило видозмінені варіанти назви — Чапалджур, Чапаг, Чапагаджур та ін, також було відоме під назвою Халпу (вірм. Խալփ).[1]

До 1950 року місто зберігало злегка видозмінену вірменську назву — Чабакджур (тур. Çabakcur), потім було перейменоване у Бінґьоль — від турецького «тисяча озер». Курдською мовою місто називається Чевлік.

Історія

У давнину територія Чапагджура входила до складу гавара Хаштіанк[2] області Цопк Великої Вірменії.[1] Цей гавар, у числі фортець якого був і Ктаріч-Чапагджур, вважався маєтком Аршакідов .

Після Першого розділу Великої Вірменії (387 рік) Ктаріч перейшов під владу Риму, ставши однією з фортець у римсько-перській прикордонній зоні. Беручи до уваги особливе становище фортці, вона була додатково укріплена імператором Візантії Юстиніаном.[1]

У X столітті Чапагджур згадувався Степаносом Асогіком у зв'язку із землетрусом 995 року. Згідно з Т. Х. Акопяном, з праць цього автора випливає, що до того часу Чапагджур залишити важливою фортецею, хоча автор в явному вигляді його фортецею не називає.[1]

У XI столітті Чапагджур згадувався як резиденція єпископа і входив до складу володінь Філарета Варажнуні і Торніке Мамиконяна.[1]

У 1240-х роках місто завойовували монголи, а на початку XVI століття — турки-османи.

Після початку турецького панування місто стало центром однойменного району, що входив аж до 1829 року до складу вілаєта Діярберкір, пізніше — до складу вілаєта Бітліс.[1]

До початку Першої світової війни більшу частину населення міста становили вірмени, які займалися, здебільшого, ремеслом і торгівлею. У місті були вірменське училище і церква.[1]

У XXI столітті у місті сталося два сильні землетруси. 1 травня 2003 — магнітудою 6.4, у результаті якого 177 загинуло та 520 було поранено, а 8 березня 2010 року — магнітудою 5.9, епіцентр якого знаходився у провінції Елязиг за 45 км на захід від міста.

Примітки
  1. Тадевос Хачатурович Акопян Города исторической Армении = Պատմական Հայաստանի քաղաքները. — Ереван: Айастан, 1987. — Т. 1. — С. 178–179. — 256 с. — 20 000 экз. (арм.)
  2. Згідно з Т. Х. Акопяном, існує також думка, що фортеця входила до складу гавара Хандзо

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.