Альф Шеберґ

Альф Шеберґ (швед. Alf Sjöberg, повне ім'я та прізвище Свен Ерік Альф Шеберг (швед. Sven Erik Alf Sjöberg); нар. 21 червня 1903, Стокгольм, Швеція пом. 16 квітня 1980, Стокгольм) шведський актор, театральний і кінорежисер. Дворазовий лауреат Гран-прі Каннського міжнародного кінофестивалю (1946, 1951.

Альф Шеберґ
швед. Alf Sjöberg
Ім'я при народженні Свен Ерік Альф Шеберг
(швед. Sven Erik Alf Sjöberg)
Дата народження 21 червня 1903(1903-06-21)
Місце народження Стокгольм, Швеція
Дата смерті 16 квітня 1980(1980-04-16) (76 років)
Місце смерті
Поховання кладовище Галеварвd[1]
Громадянство  Швеція
Професія режисер, актор, сценарист
Роки активності 19291969
IMDb ID 0803549
Нагороди та премії

Театральна премія Шведської академіїd (1963)

Гран-прі Каннського МКФ (1946, 1951)
Альф Шеберґ у Вікісховищі

Біографія

Альф Шеберґ народився 21 червня 1903 року в Стокгольмі, Швеція. У 1923—1925 роках навчався в Королівському драматичному театрі у Стокгольмі, потім працював у ньому актором. У 1930-му в 27-річному віці став головним режисером театру. У 1928 році знявся у фільмі «Поезія Одалена».

Як кінорежисер дебютував стрічкою «Найсильніший» (1929), що розповідає про мисливців на тюленів у Гренландському морі; у фільмі режисер прагнув продовжити романтичні традиції класичного шведського кіно. Значне місце в творчості Шеберґа займає фільм «Цькування» (1944) за сценарієм Інгмара Бергмана про підлітка, якого у школі переслідує учитель-садист. Стрічка принесла Шеберґу популярність за кордоном, вона також стала першим знаком відродження шведського кіно після періоду застою. Загалом Шеберґ поставив 18 кінофільмів і став одним з піонерів театральних постанонок на шведському телебаченні. Телепостановка «Гамлета», здійснена Шеберґом у 1955 році, стала важливою віхою в історії телебачення Швеції.

Альф Шеберґ двічі вигравав головний приз Каннського кінофестивалю, обидва рази розділивши його з іншими режисерами. У 1946 році він був удостоєний «Гран-прі» за фільм «Ірис і лейтенант» (того року головний приз був розділений між одинадцятьма фільмами, тобто майже усіма, що були в конкурсній програмі), а в 1951-му став лауреатом за фільм «Фрекен Юлія» разом з Вітторіо де Сіка (той був відмічений за стрічку «Диво в Мілані»).

Альф Шеберг загинув в автокатастрофі 16 квітня 1980 року на шляху в Королівський драматичний театр, де мала відбутися репетиція.

Фільмографія

Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист
1940Ставка — життяMed livet som insats
1940Пора цвітінняDen blomstertid…
1941Додому з ВавилонуHem från Babylon
1942Божественна граHimlaspelet
1944Королівське полюванняKungajakt
1944ЦькуванняHets
1945Resan bort
1946Ірис і лейтенантIris och löjtnantshjärta
1949Тільки матиBara en mor
1951Фрекен ЮліяFröken Julie
1953ВаравваBarabbas
1954Карін МонсдоттерKarin Månsdotter
1955Дикі птахиVildfåglar
1955т/фГамлетHamlet
1956Остання пара, біжиSista paret ut
1960СуддяDomaren
1966ОстрівÖn
1969БатькоFadern

Театральні постановки

Визнання

Нагороди та номінації Альфа Шеберґа[2]
Рік Категорія Фільм Результат
Каннський міжнародний кінофестиваль
1946 Гран-прі Ірис і лейтенант Нагорода
1951 Фрекен Юлія (разом з фільмом «Диво в Мілані») Нагорода
1953 Варавва Номінація
1961 Золота пальмова гілка Суддя Номінація
1966 Острів Номінація
Венеційський міжнародний кінофестиваль
1947 Великий міжнародний приз Цькування Номінація
Ірис і лейтенант Номінація
1950 Золотий лев Тільки мати Номінація
Премія «Боділ»
1953 Найкращий європейський фільм Тільки мати Нагорода
Берлінський міжнародний кінофестиваль
1957 Золотий ведмідь Остання пара, біжи Номінація
Премія «Золотий жук»
1966 Найкращий режисер Острів Нагорода

Примітки

Посилання

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.