Бірки (Білоцерківська сільська громада)

Село Бірки знаходиться на лівому березі річки Псел, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Білоцерківка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Стінки. Поруч з селом протікає річка Гнилиця.

Віддаль до районного центру — 26 км. Найближча залізнична станція Сагайдак — за 23 км.

Відоме ще за козаччини, було сотенним містечком Борківської сотні Полтавського та пізніше Кременчуцького полку.

Зі скасуванням своєї сотні увійшли до Білоцерківської сотні Миргородського полку.

У 1729 році налічувалось 34 двори.

Бірківський НВК

З 1781 року село вже у складі Говтвянського повіту Київського намісництва, мало 152 хати.

Поступово жителі села потрапили у залежність від поміщиків Базилевських.

У 1877 році в селі було збудовано дерев'яну Троїцьку церкву.

У 1885 році колишнє державне і власницьке село при затоці річки Псел мало 128 дворів і 650 жителів, православну церкву, 2 постоялих двори, щороку проводився ярмарок, діяли 4 вітряних млини, олійниця.

У 1900 році в Бірках Білоцерківської волості Хорольського повіту налічувалось 147 дворів, 830 жителів, дерев'яна Троїцька церква, земська та церковнопарафіяльна школи.

У 1910 році в Бірках було 148 дворів, 767 жителів.

У січні 1918 року в селі розпочалась радянська окупація.

Подвір'я НВК

У 1927 році в Бірках був заснований комсомольський осередок, який очолив О. І. Кикоть, що потім був обраний першим головою колгоспу.

У 1932–1933 роках внаслідок Голодомору, проведеного радянським урядом, у селі загинуло 69 мешканців, у тому числі встановлено імена 9 загиблих.[1]

У період Німецько-радянської війни у боях з ворогом загинуло 164 жителя Бірків.

У 1957 році в селі було встановлено пам'ятник воїнам-односельцям, загиблим на фронтах Німецько-радянської війни.

У 1967 році в селі було встановлено пам'ятник Г. К. Орджонікідзе.

З 4 лютого 1988 року Бірки були центром Бірківської сільської ради Великобагачанського району, до якої ще входили села Баланди, Вишняківка (Чугуї), Стінки.

У 1990 році населення села становило 575 осіб.

У 1991 році в Бірках був радгосп «Бірківський» (птахівничого напряму з розвинутим рослинництвом та м'ясо-молочним тваринництвом), відділення зв'язку, їдальня, неповна середня школа, фельдшерсько-акушерський пункт, дитсадок, Будинок культури на 300 місць, бібліотека (9,9 тис. одиниць літератури).

Пам'ятник воїнам-односельцям

Заказник «Географічний центр Полтавщини» біля села Бірки

13 серпня 2015 року шляхом об'єднання Балакліївської, Білоцерківської, Бірківської та Подільської сільських рад Великобагачанського району була утворена Білоцерківська сільська об'єднана територіальна громада з адміністративним центром у с. Білоцерківка.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 541 особа, з яких 230 чоловіків та 311 жінок.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 504 особи.[3]

• Комунальне підприємство «Бірківське»

• Бірківський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів — дошкільний навчальний заклад»
• Будинок культури на 300 місць
• Бібліотека

• Недалеко від села розташований географічний центр Полтавської області[5]
• Ландшафтний заказник «Географічний центр Полтавщини»
• Пам'ятник воїнам-односельцям, загиблим на фронтах Німецько-радянської війни
• Братська могила радянських воїнів і партизанів, які полягли 1943 року
• Пам'ятник Г. К. Орджонікідзе
• Меморіальна дошка на честь Героя Радянського Союзу С. І. Срібного

В селі народилися:

• Назаренко Іван Дмитрович (1908—1985) — український історик, філософ, громадсько-політичний та державний діяч
• Срібний Сидір Іванович (1916—1944) — Герой Радянського Союзу

• 
  Назаренко Іван Дмитрович
• 
  Срібний Сидір Іванович

• Бірки // За ред. А. В. Кудрицького. Полтавщина: Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6. — с. 66

• Погода в селі Бірки
• Картка на сайті ВР^{[недоступне посилання з березня 2019]}