Назаренко Іван Дмитрович

Іван Дмитрович Назаренко
Народився 16 серпня 1908(1908-08-16)
Бірки
Помер 9 червня 1985(1985-06-09) (76 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Країна  СРСР
Діяльність філософ, державний діяч
Галузь історія, філософія
Посада директор Інституту історії партії при ЦК КП України
Звання професор
Ступінь доктор філософських наук
Нагороди

Іван Дмитрович Назаренко (16 серпня 1908, Бірки 9 червня 1985, Київ) — український радянський історик, філософ, доктор філософських наук1962 року), професор1964 року), громадсько-політичний та державний діяч.

Біографія

Народився 16 серпня 1908 року в селі Бірках (нині Великобагачанського району Полтавської області) у бідній селянській родині. Закінчив чотирикласну школу у селі Бірках, семирічну школу в селі Білоцерківці, навчався у сільськогосподарській профшколі в Красногорівці. З 1922 року працював у господарстві батьків.

У 1922 році став членом комсомолу. Працював у райкомі комсомолу, був головою комітету незаможних селян. У 19251930 роках був на комсомольській роботі в Полтавській окрузі та в ЦК ЛКСМУ.

Член ВКП(б) з 1929 року. У 19301935 роках навчався у Харківському електротехнічному інституті, який закінчив у 1935 році, одночасно, у 19331935 роках, навчався в аспірантурі на філософському відділенні Інституту червоної професури. 19361941 роках викладач, завідувач кафедри діалектичного та історичного матеріалізму й кафедри основ марксизму-ленінізму в харківських вузах (стоматологічному, 2-му медичному, електротехнічному інститутах). У 1941 році виконував обов'язки секретаря парткому Харківського електротехнічного інституту.

Брав участь у німецько-радянській війні. У 1941 році комісар дивізії народного ополчення у Харкові. У 1942 році — партійний організатор ЦК ВКП(б) заводу в Тюмені Омської області. У 19421943 роках — головний редактор Політичного видавництва при ЦК КП(б)У (в місті Саратові, а потім у Москві). У 19431944 роках — завідувач відділу пропаганди та агітації Харківського обласного комітету КП(б)У.

У 19441945 роках — секретар Харківського обласного комітету КП(б)У з пропаганди та агітації.

З травня 1945 по 1946 рік — заступник завідувача Відділу пропаганди та агітації ЦК КП(б)У, 1-й заступник начальника Управління пропаганди і агітації ЦК КП(б)У, начальник Управління пропаганди і агітації ЦК КП(б)У. Одночасно, з жовтня 1945 році — редактор журналу «Пропагандист і агітатор».

З 10 липня 1946 по 28 травня 1948 року — секретар ЦК КП(б)У з пропаганди та агітації. У грудні 19471948 роках навчався в Академії суспільних наук при ЦК ВКП(б), захистив кандидатську дисертацію з філософії. З 28 січня 1949 по 26 червня 1956 року — секретар ЦК КП(б)У. Одночасно, з жовтня 1949 року по квітень 1950 року виконував обов'язки завідувача відділу пропаганди і агітації ЦК КП(б)У. 28 січня 1949 по 23 вересня 1952 року — член Організаційного бюро ЦК КП(б)У.

У вересні 19561974 роках — директор Інституту історії партії при ЦК КП України. З 1974 року на пенсії. У 19761982 роках — заступник голови правління Українського товариства охорони пам'яток історії та культури. Проживав у Києві.

З 28 січня 1949 по 10 лютого 1976 року був членом ЦК КП(б)У. З 15 квітня 1950 по 26 червня 1956 року — член Політичного бюро, бюро Президії ЦК КП(б)У. Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 4-х скликань, Верховної Ради УРСР з 2-го по 8-ме скликання (19471975 роки).

Могила Івана Назаренка

Помер в Києві 9 червня 1985 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 50).

Відзнаки

Лауреат Ленінської премії (за 1964 рік). Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Трудового Червоного Прапора (зокрема 28 серпня 1944 року за досягнення в справі відновлення народного господарства міста Харкова та Харківської області, зруйнованого німецькими загарбниками), орденом «Знак Пошани» (15.08.1978).

Наукова діяльність

Був членом редколегій багатотомних фундаментальних праць:

Праці:

  • «Общественно-политические, философские и атеистические взгляды Т. Г. Шевченко». М., 1961 (2-ге вид., доповнене — К., 1964);
  • «Т. Г. Шевченко — борець проти ідеалізму і релігії». К., 1961;
  • «Нариси історії Комуністичної партії України». К., 1964 (у співавторстві); К., 1971 (у співавторстві);
  • «Українська РСР в період громадянської війни 1917–1920 рр.», т. 1—3. К., 1967—1970 (у співавторстві);
  • «Українська РСР у Великій вітчизняній війні Радянського Союзу (1941–1945)», т. 1—3. К., 1967—1969 (у співавторстві);
  • «Під ленінським прапором (В. І. Ленін і революційно-визвольна боротьба трудящих України в трьох російських революціях)». К., 1978.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.