Вадай (султанат)

Вадай, Вадаї — середньовічний африканський султанат на території сучасного Чаду. Розташоване на північному сході від королівства Багірмі. Виник у периферійній частині королівства Дарфур у XVII ст. У 1912 році було включено до складу Французької Західної Африки.

Вадай
Дата створення / заснування 1635
Офіційна мова Мабанські мови
Столиця Абеше
Використовувана мова Мабанські мови
Час/дата припинення існування 1909
Офіційна релігія іслам
Категорія мап на Вікісховищі d
 Вадай у Вікісховищі
Політичні структури Сахеля
XI-XIII ст.
Імперія Гана • Канем • Текрур
XIII-XVIII ст.
Джолоф (Волоф) • Імперія Малі • Імперія Сонгаї
Моси • Міста-держави хауса • Багірмі
Вадан • Дарфурський султанат • Сеннар
Борну • Сокото • Масина • Такедда
XIX-XX ст.
(Колонії)
Британська колонія Нігерія
Судан (колонія) • Французька Західна Африка
Французька Екваторіальна Африка
XX ст.
(Незалежні держави)
Сенегал • Мавританія • Буркіна-Фасо
Малі • Нігерія • Нігер
Камерун • Чад • Судан • Еритрея
Будинки, збудовані при останньому султані Вадаю, Алі в Абеші, 1918 р.
Станом на 1750 рік

Історія

У 1635 Абд-аль-Карим згуртував під своєю владою етнічну групу маба та ряд інших племен, і під гаслами джихаду повалив правлячу династію етносу тунгур. Заснував теократичну ісламську державу, ставши першим її султаном. Протягом XVIII ст. Вадай чинив опір експансії Дарфура.

Приблизно у 1800, за часів султана Сабуна, Вадай почав розширювати свою владу на навколишні племена, використовуючи своє стратегічне положення на торговельних транс-сахарських маршрутах. Султанат розпочав карбування власної монети та закупівлю вогнепальної зброї. У 1838 Дарфур, скориставшись слабкістю наступників Сабуна, поставив на пристол свого правителя. Проте це мало негативні наслідки, бо Мухаммед Шеріф почав проводити власну політику не рахуючись з інтересами Дарфуру. Він захопив сусіднє королівство Багірмі і уклав договір з засновником суфійського ордену Сенусія, проти французької колонізації. У 1912 султанат Вадай було підкорено, та включено до складу Французької Західної Африки. У 1960 він став частиною незалежної держави Чад. У 1970 уряд Чаду відновив титул короля Вадаю.

Правителі Вадаю
  • 1635—1681 Абд-аль-Карим
  • 1681—1707 Якоб Ароус
  • 1707—1747 Харут аль-Зархір
  • 1747—1795 Мухаммед Явда
  • 1795—1803 Мухаммед Саліх Деррет ібн Явда
  • 1803—1813 `Абд-аль-Карим Сабун ібн Саліх Деррет
  • 1813 Мухаммед Бусата ібн `Абд-аль-Карим
  • 1813—1829 Юсуф Харіф'ян ібн `Абд-аль-Кадір
  • 1829 Ракіб ібн Юсуф `Абд-аль-Кадір
  • 1829—1835 Мухаммед `Абд-аль-`Азіз Дхаві ібн Радама
  • 1835 Адхам ібн Мухаммед `Абд-аль-`Азіз
  • 1835—1858 `Ізз ад-Дін Мухаммед аль-Шаріф ібн Саліх Деррет
  • 1858—1874 `Алі ібн Мухаммед
  • 1874—1898 Юсуф ібн `Алі
  • 1898—1900 Ібрагім ібн `Алі
  • 1900—1901 Ахмад Абу аль-Газалі ібн `Алі
  • 1902—1909 Мухаммед Да´уд Мурра ібн Юсуф
  • 1909—1912 `Азіль
  • 1935—1945 Мухаммед Урада ібн Ібрагім
  • 1945—1960 `Алі Сілік ібн Мухаммед Да´уд Мурра (1 раз)
  • 1970—1977 `Алі Сілік ібн Мухаммед Да´уд Мурра (2 раз)
  • 1977- Ібрагім ібн Мухаммед Урада

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.