Ваді-ель-Араба
Ваді-ель-Араба,[1] Арава, Гаарава (івр. הָעֲרָבָה, HaArava; араб. وادي عربة, Wādī ʻAraba) — рифтова долина на Близькому Сході, частина Великої рифтової долини, розташована між Мертвим морем на півночі й Акабською затокою Червоного моря на півдні. По долині проходить державний кордон між Ізраїлем на заході та Йорданією на сході.
![](../I/Cloudbreakoverwadirarabafrompetra.jpg.webp)
Загальний опис
Довжина долини близько 166 км. Топографічно ця область поділена на три частини. Від затоки Акаба на півночі поверхня долини поступово здіймається протягом 77 км, досягаючи висоти 230 м над рівнем моря, у точці вододілу Мертвого і Червоного морів. Далі на північ рельєф поступово знижується до 0 м над рівнем моря за 15 км на південь від Мертвого моря. З цієї точки починається різкий нахил до Мертвого моря, яке на 417 м нижче рівня моря і є найнижчою точкою суші на землі.
Клімат Арави вельми спекотний і сухий, тому долина малонаселена. Згідно з даними йорданської адміністрації району Ваді-Араба, населення цього району становить 6 775 осіб[2]. Тут мешкає 5 великих племен, що утворюють 8 постійних поселень на Йорданському боці. Це племена: Al-S'eediyeen (араб. السعيديين), Al-Ihewat (الإحيوات), Al-Ammareen (العمارين), Al-Rashaideh (الرشايدة), and Al-Azazmeh (العزازمة), а також дрібні племена Al-Oseifat (العصيفات), Al-Rawajfeh (الرواجفة), Al-Manaja'h (المناجعة), й Al-Marzaqa (المرزقة). Провідними видами економічної діяльності для мешканців Арави є сільське господарство, зокрема випас овець, ремесла та обслуговування Арабської Йорданської армії.
На ізраїльському боці існує кілька кібуців. Найстарішим кібуцем долини є Йотвата (івр. יָטְבָתָה), заснований в 1957 році. Йотвата було названо на честь древнього міста в долині, що згадується в Біблії. Кібуц Лотан (івр. לוֹטָן), який є одним з новітніх ізраїльських кібуців, має центр спостереження за птахами.
У біблійні часи цей район був центром виробництва міді; цар Соломон, ймовірно, мав тут копальні. На теренах Арави в давні часи розташовувалась держава Ідумея, а схід долини був родиною набатеїв, будівельників міста Петра.
Долина вельми мальовнича; для неї характерні барвисті та гострі скелі. Ізраїльський парк Тімна відомий своїми доісторичними наскельними малюнками, найдавнішими мідними рудниками у світі і звивистою скелею, що називається стовпами царя Соломона. Місцевість Ваді-Рум на йорданському боці всесвітньо відома серед альпіністів, туристів і любителів природи. Також дуже відомий екологічний готель Ваді-Файнан, відкритий Фейнані в 2005 році Королівським товариством охорони природи (RSCN)[3].
Уряди Йорданії та Ізраїлю активно сприяють розвитку регіону. Існує план скидати воду з Червоного моря в Мертве море через канал (Канал Двох морів), який прямуватиме цією долиною. Втім, щодо маршруту існують суперечки між двома країнами, в остаточному варіанті було вирішено, що роботи повинні початися з Йорданського боку.
Саме в цій долині 26 жовтня 1994 року був підписаний Ізраїльсько-Йорданський мирний договір.
Копальні царя Соломона
Ваді-ель-Араба — давнє місце видобутку міді, відоме під назвою «Копальні царя Соломона». Тип оруднення — мідисті пісковики. Зафіксовано близько 3000 древніх розробок. Ранні з них належать до мідної доби (4 тис. до н. е.), пізніші — до початку н. е. (період римського панування). Основний типи виробок — стволи, штреки, штольні. Максимальна глибина шахт — 36 м, довжина штреків понад 50 м.
Рудники Ваді-ель-Араба, згідно із письмовими свідченнями давніх часів, були широко відомі за назвою «Атика». Рудники Ваді Араба належали фараонам Рамзесидам.
Мідь з Тімни, між іншим, слугувала сировиною для виготовлення великої кількості яскравих мідних штаб, якими оздоблювались палаци і храми Давнього Єгипту, зокрема знаменитий Суддівський палац фараонів. Археологічні розкопки в Тімні виявили численні ознаки стійкого зв'язку гірництва й стародавніх містичних культів. Кожний історичний період мав своє місце й стиль обрядів, починаючи від найдавніших Високих Місць з кам'яними вівтарями й наскельними рисунками, до храмів Нового Царства, присвячених єгипетській богині Хатхор.
Дослідження
Рудники Ваді-ель-Араба були відкриті в 1845 році. Археолог Н. Глюк, який у 1937 році виявив давні копальні долини річки Тімни, пов'язував їх з Ізраїльсько-Юдейським царством Х ст. до Р. Х. і вважав їх «копальнями царя Соломона», але ґрунтовні дослідження ізраїльських і німецьких археологів під керівництвом Б. Ротенберга довели, що гірнича діяльність у Тімні проводилась єгипетськими фараонами часів Нового Царства.
Див. також
Посилання
- Йорданія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Jordan Department of Statistics 2004
- Архівована копія. Архів оригіналу за 26 лютого 2009. Процитовано 23 квітня 2009.
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- The Arava Institute for Environmental Studies(англ.)
- Royal Society for the Conservation of Nature(англ.)
- Wadi Araba Archaeological Research Project: Integrating Investigations of the Cultural Landscape of Wadi Araba since 1996. For Publications, see http://wadiaraba.tripod.com/waarpubs.htm(англ.) Архівовано 7 вересня 2008 у Wayback Machine.
- Wadi Arabah Project: Crossing the Rift(англ.)