Вальдемар фон Гацен

Вальдемар фон Гацен, знаний Гаца (нім. Waldemar von Gazen genannt Gaza; нар. 6 грудня 1917, Гамбург пом. 13 січня 2014, Ґетінґен, Нижня Саксонія) — німецький офіцер часів Третього Рейху, майор танкових військ (1943) Вермахту. Один зі 160 кавалерів Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (1943)

Вальдемар фон Гацен
Waldemar von Gazen
Народження 6 грудня 1917(1917-12-06)
Вільне Ганзейське місто Гамбург
Смерть 13 січня 2014(2014-01-13) (96 років)
Ґетінґен, Нижня Саксонія
Країна  Третій Рейх
Приналежність  Вермахт
Вид збройних сил  Сухопутні війська
Рід військ танкові війська, панцергренадери
Роки служби 19361945
Звання майор
Формування 13-та піхотна дивізія
13-та моторизована дивізія
13-та танкова дивізія
2-га танкова дивізія
Командування 66-й панцергренадерський полк
Війни / битви
Інше адвокат, нотаріус
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Золотий німецький хрест
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
За поранення (нагрудний знак)
Нагрудний знак «За танкову атаку»
Кримський щит

Біографія

Вальдемар фон Гацен народився 6 грудня 1917 у німецькому місті Гамбург у родині відставного оберста німецької імперської армії Оскара фон Гацена.

Після завершення навчання в гімназії в Бергедорфі, він поступив на службу до Імперської служби праці.

у 1936 році прийнятий на військову службу фанен-юнкером до 66-го піхотного полку 13-ї піхотної дивізії, що дислокувалася поблизу Магдебургу. У жовтні 1937 року дивізія була переформована на 13-у моторизовану дивізію Вермахту. 1 вересня 1938 року В.фон Гацен отримав первинне офіцерське звання лейтенант.

З початку Другої світової війни взяв участь у найважливіших боях та битвах світового конфлікту. Бився командиром взводу у складі танкової дивізії в Польській та Французькій кампанії. 1 вересня 1940 року присвоєне чергове звання обер-лейтенант.

Напередодні вторгнення до Радянського Союзу отримав посаду командира 2-ї роти 66-го мотопіхотного полку.

18 вересня 1942 року за бойові заслуги в боях літом 1942 року під Ростовом на Східному фронті удостоєний Лицарського хреста Залізного хреста та підвищений у званні до гауптмана. Невдовзі став командиром 1-го батальйону свого полку.

На початку 1943 року відзначився, як командир штурмової групи в боях за Кубанський плацдарм. 18 січня 1943 року за бойові заслуги нагороджений дубовим листям до Лицарського хреста.

У квітні 1943 В.фон Гацен став командиром 66-го моторизованого полку (офіційно вступив у посаду 28 серпня 1943 року), ставши наймолодшім командиром полку в історії Вермахту (25 років). Бився на півдні України, у вересні 1943 стримував контрнаступ радянських військ під Мелітополем. У цих боях був серйозно поранений та вивезений до Німеччини. 3 жовтня 1943 року майор Вальдемар фон Гацен був нагороджений мечами до Лицарського хреста.

Після одужання та реабілітації він отримав 1 липня 1944 року призначення до Генерального штабу Сухопутних військ Німеччини. У вересні 1944 року його перевели начальником оперативного відділу 13-ї танкової дивізії в Угорщину. У лютому 1945 фон Гацен став начальником штабу 2-ї танкової дивізії на Західному фронті.

Після завершення бойових дій в Європі потрапив до полону, звідки був звільнений у 1946 році.

Нагороди

Див. також

Література

  • Patzwall, Klaus D.; Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 978-3-931533-45-8.
  • Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Stockert, Peter (2012) [1997]. Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 2. Bad Friedrichshall, Germany: Friedrichshaller Rundblick. ISBN 978-3-9802222-9-7.
  • Thomas, Franz (1997). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 1: A-K. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2299-6.

Посилання

Примітки

Виноски
    Джерела
      This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.