Васильєв Дмитро Йосипович
Дмитро Йосипович Васи́льєв (нар. 21 листопада 1904, Щучинськ — пом. 3 лютого 1980, Київ) — український радянський архітектор, кандидат архітектури з 1961 року; член Спілки архітекторів України з 1935 року.
| Васильєв Дмитро Йосипович | |||
|---|---|---|---|
| Народження | 21 листопада 1904 | ||
| Смерть | 3 лютого 1980 (75 років) | ||
| Країна |
 СРСР | ||
| Навчання | Томський будівельний інститут | ||
| Праця в містах | Щучинськ, Житомир, Донецьк, Київ | ||
| Нагороди |
| ||
Біографія
Народився 8 [21] листопада 1904 року в місті Щучинську (тепер Акмолинська область Казахстану). 1931 року закінчив Томський будівельний інститут. Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденами Червоної Зірки (5 квітня 1944), Вітчизняної війни ІІ ступеня (17 грудня 1944)[1].
З 1953 року викладав у Київському інженерно-будівельному інституті. Помер в Києві 3 лютого 1980 року.
Споруди і проєкти
- будинок відпочинку працівників вугільної промисловості Караґанди в Щучинську (1934–1935);
- будинок відпочинку в Житомирі (1950, Корбутівка);
- головний корпус Донецького університету (1971, у співавторстві);
- студентський гуртожиток Київського політехнічного інституту (1971).
Брав участь у розробці головних площ міст і селищ міського типу Житомирської області: Овруча, Новоград-Волинського, Радомишля, Народичів, Довбиша.
Автор наукових статей з питань архітектури та будівництва.
Примітки
- Пам'ять народу(рос.)
Література
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 39.
;
- Галькевич Т. А. Васильєв Дмитро Йосипович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.