Вацлав Міхал Фойґт

Народився Міхал Вацлав Фойґт 5 жовтня 1765 в невеличкому містечку Фрідлант (чеськ. Frýdlant) австрійської провінції Богемія (нині Чехія). Там він закінчив елементарну школу, а згодом гімназію в Празі. У 1787 році став випускником Празького університету, де крім обов'язкових предметів вивчав філософію, педагогіку та загальну історію. Наступні десять років (1788-1798) Фойґт учителює в гімназії містечка Колютова (нині Чехія), де місцева громада вшанувала його титулом почесного громадянина, а з 1798 року перебирається до Праги на посаду професора риторики академічної гімназії.

Підпис Вацлава Міхала Фойґта

З 1804 року розпочинається його університетська викладацька кар'єра. Протягом наступних п'яти років Фойґт - надзвичайний професор логіки, метафізики, етики і педагогіки Яґеллонського університету. Тут, працюючи провізоричним бібліотекарем, учений здійснив каталогізацію університетської бібліотеки.

У 1809 році Вацлав Фойґт став надзвичайним професором теоретичної і практичної філософії у Львівському ліцеї, що у 1805-1817 роках діяв на місці університету. У 1812 році він став першим надзвичайним професором педагогіки з окладом 1100 флоринів, однак вже 1813 року через конфлікт з керівництвом був змушений залишити викладацьку діяльність. На думку історика Людвіга Фінкеля, Фойгт впав у немилість до університетської влади, оскільки не дотримувався обов'язкових норм перевірки знань студентів. На іспитах він використовував способи опитування, які суттєво відрізнялися від традиційних, а саме - приносив власні запитання, поділені на три частини, які студенти повинні були відкривати у довільному місці і відповідати на обрані таким чином запитання. До оцінок Фойґт додавав "cum laude" або "ex gratia". Відомо також, що він подавав від свого імені пропозиції про щомісячні слухання на філософському факультеті з приводу успішності студентів. Представники освітньої влади краю висловили незадоволення такими ініціативами і професора було усунуто від викладацької діяльності[1].

У 1813 році В.Фойґт переїжджає до чеського міста Оломоуц (чеськ. Olomouc) на посаду бібліотекаря ліцею, де здійснив каталогізацію бібліотеки, а згодом його було призначено віце-ректором філософських студій у цьому ж містечку. В Оломоуці він і помер 24 вересня 1830 року.

Наукові погляди Вацлава Фойґта сформувалися під впливом філософської спадщини Іммануїла Канта. Фойґт вважав метою людського життя прагнення до Божої правди і моральності, яких можна досягнути через відчуття краси, вищості духу та розважанням над людською і Божою природою. Тривалий час вчений присвятив дослідженню етико-філософських поглядів Арістотеля, зокрема опублікував його "Риторику" з власними коментарями. Паралельно вивчав методику викладання філософії і аналізував проблеми виховання молодого покоління. Був обраний почесним членом Єнського латинського товариства.

В.М.Фойґт. Обкладинка праці Aristoteles über vie Seele. Видання 1784 року