Вегелін Олександр Іванович

Олександр Іванович Вегелін (нар. 1801 пом. 1860) поручник, командир 3 роти Литовського пионерного батальйону. Член Товариства військових друзів. Двоюрідний брат Костянтина Ігельстрома.

Олександр Вегелін
Вегелін Олександр Іванович, грудень 1832 р. — січень 1833 р.Акварельний портрет художника-декабриста Бестужева Миколи Олександровича. Автограф Вегеліна.
Народився 1801(1801)
Помер 1860(1860)
Одеса
Поховання Перший Християнський цвинтар (Одеса)
Відомий завдяки організатор виступу Литовського піонерного батальйону
Alma mater Перший кадетський корпус (Санкт-Петербург)
Родичі Ігельстром Костянтин Густавович

Життєпис

З дворян Волинської губернії. Батько — доктор медицини Йоганн-Крістоф Вегелін. Виховувався у Першому кадетському корпусі, випущений прапорщиком у 7 піонерний батальйон 26 липня 1818 року. Поручник — 25 березня 1822 року, переведений в Литовський піонерний батальйон — 30 червня 1823 року. Член таємного Товариства військових друзів, організатор виступу Литовського піонерного батальйону.

Заарештований 26 грудня 1825 року і знаходився в Білостоці. Військовим судом позбавлений дворянства, чинів і засуджений до смертної кари,[1] по найвищій конфірмації 15 квітня 1827 року засланий на 10 років в каторжну роботу із залишенням потім у Сибіру на поселенні.

Каторгу відбував в Читинському острозі і в Петровському заводі. За указом 8 листопада 1832 року звернений на поселення в слободу Стрітенську Нерчинського заводського округу Іркутської губернії. У 1835 році до нього перевели Ігельстрома. Брати прожили разом майже рік, займаючись сільським господарством. У січні 1837 року Вегеліну було дозволено поступити на службу в Окремий кавказький корпус, визначений рядовим в Кабардинський єгерський полк 18 серпня 1837 року. Олександр Іванович брав участь у військових експедиціях, будівництві Головінського і Махошевського укріплень, форту Лазаревського.

Підвищений за відзнаку в унтер-офіцери — 18 серпня 1838 року. На Кавказі він познайомився з Львом Пушкіним, братом Олександра Пушкіна, і Михайла Лермонтова. У січні 1843 року звільнений у відставку в чині прапорщика за станом здоров'я із забороною в'їзду в обидві столиці та з поліцейським наглядом за місцем проживання. Жив у Полтаві, потім у родичів у Новій Празі Херсонської губернії і в Одесі, де завідував мінеральними водами. В Одесі на руках Вегеліна помер Лев Пушкін на 47 році від народження. Там же помер Олександр Іванович Вегелін.

Був похований на Першому Християнському цвинтарі Одеси.[2] 1937 року комуністичною владою цвинтар було зруйновано. На його місці був відкритий «Парк Ілліча» з розважальними атракціонами, а частина була передана місцевому зоопарку. Нині достеменно відомо лише про деякі перепоховання зі Старого цвинтаря, а дані про перепоховання Вегеліна відсутні.[3]

Примітки

  1. Общество военных друзей. Извлечение из выписи, составленной в Аудиториатском департаменте по военно-судному делу Литовского пионерного батальона о капитане Игельстроме, поручике Вегелине и прочих. Приложение Б. //Декабристы. Биографический справочник под редакцией академика М. В. Нечкиной. — М., «Наука», 1988, с. 362
  2. Храм Всех Святых. Список захороненных людей.. Сайт Церкви Всіх Святих Одеської єпархії УПЦ (МП) (рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2012. Процитовано 15 квітня 2011.
  3. Шевчук А. Спасти мемориал — защитить честь города // Газета «Вечерняя Одесса».  2010. Вип. 118—119 (9249—9250) (14 серпня). Архівовано з джерела 30 травня 2016. (рос.)

Посилання

Література та джерела

  • Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика М. В. Нечкиной. — М.,"Наука", 1988, с. 36 — 37 (рос.)
  • Зильберштейн И. С.. Художник-декабрист Николай Бестужев. — М., «Изобразительное искусство», 1988 (рос.)
  • Ольшанский П. Н., Декабристы и польское национально-освободительное движение, М., 1959. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.