Ігельстром Костянтин Густавович

Ігельстром Костянтин Густавович (Євстахійович) (8 (19) травня 1799(17990519), Шумськ Кременецького повіту Волинської губернії — 13 (25) листопада 1851) — член таємного Товариства військових друзів у Росії, капітан Литовського пионерного (саперного) батальйону.

Ігельстром Костянтин Густавович
Ігельстром Костянтин Густавович, грудень 1832 р. — січень 1833 р.Акварельний портрет художника-декабриста Бестужева Миколи Олександровича. Автограф Ігельстрома.
Псевдо Ігельстром Костянтин Густавович (Євстахійович)
Народився 19 (30) травня 1799
Шумськ, Тернопільська область, СРСР
Помер 25 листопада (7 грудня) 1851 (52 роки)
Таганрог, Область Війська Донського, Російська імперія[1]
Країна  Російська імперія
Діяльність військовослужбовець
Відомий завдяки Організатор виступу Литовського піонерного батальйону
Alma mater Перший кадетський корпус (Санкт-Петербург)
Військове звання капітан

Біографія

З сім'ї генерал-майора, командира 2-ї бригади Литовської уланської дивізії Густава (Євстафій) Густавовича Ігельстрома. Виховувався в 1 кадетському корпусі, звідки випущений прапорщиком у Перший піонерний батальйон в 1816 році. Переведений у Литовський піонерний батальйон — 30 червня 1823 року, капітан — 28 лютого 1825 року.

Член таємного Товариства військових друзів, яке за своєю ідеологією було близько до декабристів. У грудні 1825 року намагався підняти повстання у військах Окремого литовського корпусу. 24 грудня роти повинні були присягнути Миколі I. Ігельстром умовляв офіцерів і солдатів піонерного батальну, а також Самогитського гренадерського полку і Білостоцького піхотного полку не присягати Миколі I, а присягати Костянтину Павловичу.[2]

Заарештований 27 грудня 1825 року разом із Вегеліним, утримувався у Білостоці. У квітні 1827 року військовим судом засуджений до смертної кари через повішення, по найвищій конфірмації 15 квітня 1827 року після позбавлення чинів і дворянства засуджений до каторжних робіт терміном на 10 років з подальшим поселенням у Сибіру. Вирок приведений у виконання в Брянську — 20 травня 1827 року. В 1828—1832 роках відбував каторгу в Читинському острозі і Петровському Заводі разом з декабристами. У 1836 році височайше дозволено поступити на службу в Окремий кавказький корпус рядовим. Зараховано піонером 2 класу в Кавказький саперний батальйон в травні 1835 року, де служив до 1843 року і був звільнений у відставку в чині поручика. Перебував під секретним наглядом поліції за місцем проживання в Гродненській або Харківській губернії з забороною в'їзду в Санкт-Петербург і Москву. Жив у станиці Каменської та був керуючим Донецькими питущими зборами. З травня 1847 року — чиновник особливих доручень із берегового нагляду Таганрозького митного округу в чині губернського секретаря. Помер у військовому поселенні Кремінній.

Наречена (до засудження) — Рукевич Корнелія Іванівна. Вона проходила у справі Товариства військових друзів. 22 травня 1827 року Корнелія була заточена в Бригітський дівочий монастир в м. Гродно.

Оригінальний текст (рос.)
«... девицу Корнелию Рукевичеву, которая не быв преступницею, увлечена также родством брата своего Рукевича и жениха ее Игельстрома и по молодости и неопытности своей, желая спасти их, посвидетельствовала пред судом в пользу их ложно, выдержать под арестом в монастыре один месяц...»

[3]

Дружина (з весни 1842) — Берта Борисовна Ельзінгк, мав сина, який помер 10 років.

Примітки
  1. Игельстром Константин Густавович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Общество военных друзей. Извлечение из выписи, составленной в Аудиториатском департаменте по военно-судному делу Литовского пионерного батальона о капитане Игельстроме, поручике Вегелине и прочих. Приложение Б. //Декабристы. Биографический справочник под редакцией академика М. В. Нечкиной. — М., «Наука», 1988, с. 356—357
  3. Общество военных друзей. Извлечение из выписи, составленной в Аудиториатском департаменте по военно-судному делу Литовского пионерного батальона о капитане Игельстроме, поручике Вегелине и прочих. Приложение Б. //Декабристы. Биографический справочник под редакцией академика М. В. Нечкиной. — М., «Наука», 1988, с. 364

Джерела
  • Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика М. В. Нечкиной. — М.,"Наука", 1988, с. 73 — 74 (рос.)
  • Зильберштейн И. С.. Художник-декабрист Николай Бестужев. — М., «Изобразительное искусство», 1988 (рос.)
  • Записки княгини Волконской. — Чита, 1991, (рос.)
  • Ольшанский П. Н., Декабристы и польское национально-освободительное движение, М., 1959. (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.