Ведута Микола Іванович

Микола Ведута народився 6 лютого 1913 року в місті Старобільську Харківської губернії у родині донського козака — лікаря Івана Ведути і дворянки Любові Барбе.

У 1938 році закінчив Харківський політехнічний інститут.

Трудову діяльність розпочав з майстра машинно-тракторної станції (МТС). На початку війни був відправлений у Сталінград перебудовувати тракторний завод під виробництво танків. Після Сталінграда М. І. Ведута був відправлений в Челябінськ перебудовувати під виробництво танків Челябінський тракторний завод, а в 1943 р. — Барнаул будувати новий тракторний завод. Після війни він повернувся в Харків, став головним конструктором Харківського тракторного заводу. У 1952 році повинен був виїхати в Румунію будувати тракторний завод, однак, за зверненням ЦК КПРС, як практик і організатор виробництва, М. І. Ведута був направлений в аспірантуру Інституту економіки АН СРСР.

В 1957—1962 роках — заступник директора та завідувач сектором Інституту економіки АН УРСР.

У 1962—1967 рр .. — директор Центрального науково-дослідного інституту технічного управління (ЦНДІТУ), член колегії Міністерства приладобудування СРСР. Керував впровадженням перших в країні автоматизованих систем управління (АСУ) виробництвом на машинобудівних підприємствах.

У 1967 році в БДІНГ ім. В. В. Куйбишева була утворена кафедра економіко-математичних методів і програмування, М. І. Ведута був першим її завідувачем.

У 1967—1977 рр. — завідувач сектором Інституту економіки АН УРСР і одночасно — завідувач кафедри Білоруського інституту народного господарства.

У 1977—1989 роках — старший науковий співробітник, завідувач сектором НДІ ЕОМ (Мінськ) і в 1978—1982 роках — професор Республіканського міжгалузевого інституту підвищення кваліфікації керівних працівників та фахівців галузей.

Микола Ведута працював головним інженером Мінського тракторного заводу, а потім начальником відділу перспективного планування в Держплані Білорусі.

М. І. Ведута «Економічна кібернетика»

З кінця 50-х рр. М. І. Ведута тісно співпрацював з вченими Центрального економіко-математичного інституту Академії наук СРСР — академіками В. С. Немчиновым, М. Я. Петраковим, М. П. Федоренко, С. С. Шаталіним, професором В. В. Новожиловим та ін. у становленні та розвитку економіко-математичного напрямку в СРСР. У своїй докторській дисертації, він особливу увагу приділяє моделювання методу послідовних наближень, подібному практику господарювання, що є розвитком методу «витрати — випуск» В. Леонтьєва для цілей ефективного управління економікою.

У дослідженнях «Про економічної ефективності капітальних вкладень у промисловість» (1960), «Економічна ефективність нової техніки» (1964) та ін. М. І. Ведута особливу увагу приділяє проблемам підвищення ефективності суспільного виробництва, продуктивності праці, раціонального розміщення продуктивних сил, спеціалізації і кооперування[1]^{[відсутнє в джерелі]}.

Конструюючи централізовану (змішану) економіку на основі вітчизняного і зарубіжного досвіду, М. І. Ведута розробив динамічну модель міжгалузевого балансу, що передбачає включення впливу ринку (цін рівноваги) на визначення пропорцій плану.

Принципи поєднання плану і ринку, для оптимізації управління економікою, були викладені ним у книзі «Економічна кібернетика» (1971).

В останній книзі М. І. Ведути «Соціально ефективна економіка» (1998) містяться основи системи національного рахівництва для розрахунку стратегічного плану, а також математичний інструментарій для проведення конкретних розрахунків по складанню траєкторії розвитку держави.

Герой Радянського Союзу, генерал армії В. І. Варенников у своєму семитомнику «Неповторне» згадує Миколу Ведуту, як людину, яка внесла внесок у світову економічну думку[2]. Проф., д. е. н. Н. Кузнєцов вважав, що динамічна модель міжгалузевого балансу М. Ведути являє собою науковий механізм, який стоїть над ідеологією[3].

На думку д. е. н. В. Комкова, Ведута був основоположником школи економіко-математичного моделювання в Білорусі і основоположником економічної кібернетики в білоруській економічній науці[4].

У 1998 році Міжнародним Біографічним Центром Кембриджа наукові дослідження М. І. Ведути були визнані в якості одного з найвизначніших досягнень XX століття[5]. В даний час інтерес до динамічної моделі стратегічного планування спостерігається у Китаї, Німеччині і інших країнах[6].

• Орден «Знак Пошани» (1966)
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр ..»
• медаль «Ветеран праці»
• медаль «На відзначення 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
• медаль «Тридцять років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр ..»
• медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр ..»
• медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр ..»

• Ведута, Н. И. Социально эффективная экономика / Под общей ред. докт. экон. наук. Ведута Е. Н. — М.: РЭА, 1999. — 254 с.
• Ведута, Н. И. Марксизм-ленинизм и мы. — Мн.: Радзіма, 1996.
• Ведута, Н. И. Экономическая кибернетика. — Мн.: Наука и техника, 1971. — 318 с.
• Ведута, Н. И. Экономика механизации управленческого труда / Н. И. Ведута, И. Б. Левин, С. И. Лукашевич. — М.: Экономика, 1968. — 149 с.
• Ведута, Н. И. Экономическая эффективность новой техники. — Мн.: Наука и техника, 1964. — 336 с.
• Ведута, Н. И. Об экономической эффективности капитальных вложений в промышленности. — Мн.: Изд-во Акад. наук БССР, 1960.

• Национальная академия наук Беларуси
• База данных «История белорусской науки в лицах» Центральной научной библиотеки им. Я.Коласа НАН Беларуси
• Научная школа стратегического планирования Н. И. Ведуты
• N.I. Veduta and S.A. Dumler, K/ev, 1964, «Computing schemes for solution of problems in scheduling theory» Network Planning Methods in Russian (Cybernetics and Systems Analysis), Springer New York, Volume 1, Number 3 / Май 1965 г.
• N.I. Veduta and V.A. Safronenko, "A mathematical model of short-term planning of mass production, " Ekon.^{[недоступне посилання з листопадаа 2019]} Mat. Metody, 6, No. 6, 894—909 (1970), Processes with alternating activities (Journal of Mathematical Sciences), Volume 41, Number 4 / Май 1988 г.^{[недоступне посилання з листопадаа 2019]}