Везувіан

Везувіан, везувіаніт, ідокраз — мінерал, силікат острівної будови. Сингонія тетрагональна.

Везувіан
Загальні відомості
Статус IMA затверджений (А)[1]
IMA-номер IMA1962 s.p.
Хімічна формула (Ca,Na)₁₉(Al,Mg,Fe)₁₃(SiO₄)₁₀(Si₂O₇)₄(OH,F,O)₁₀
Nickel-Strunz 10 9.BG.35
Dana 8 58.2.4.1
Ідентифікація
Сингонія Тетрагональна сингонія[2]
Просторова група space group P4/nncd
Твердість 6,5
Колір риси білий
Інші характеристики
Названо на честь Везувій[3]
Типова місцевість Сомма[4]
 Везувіан у Вікісховищі
Везувіан

Загальний опис

Хімічна формула: Ca10(Mg, Fe)2Al4[SiO4]5[Si2O7]2(OH, F)4. Склад у % (з Везувію): CaO — 35,67; MgO — 2,62; FeO — 2,01; Fe2O3 — 2,99; Al2O3 — 16,7; SiO2 — 36,98; H2O — 1,32. Домішки: Mn, Na2O, K2O. Твердість 6,5. Густина 3,37±0,05. Дитетрагонально-дипірамідальний вид. Кристали призматичні або пірамідальні, стовпчасті; утворює також суцільні, променисті агрегати. Колір темно-зелений, оливково-зелений, зеленувато-бурий. За забарвленням виділяють різновиди: червонуватий — егеран, блідо-блакитний — циприн, оливково-зелений або трав'яно-зелений — каліфорніт. Блиск скляний. Напівпрозорий. Злом нерівний. Поширений мінерал скарнів на контакті доломітів і вапняків, де він міститься з кальцитом, ґранатами, хлоритом, епідотом. Утворюється також разом з ґросуляром за рахунок плагіоклазів при серпентинізації ультраосновних порід.

Різновиди

Різновиди:

  • везувіан бериліїстий (відміна везувіану, яка містить до 9 % ВеО);
  • везувіан бористий (відміна везувіану з околиць Осло (Норвегія), яка містить до 2,5 % В2О3);
  • везувіан марганцевистий (відміна везувіану, яка містить до 8,5 % MnO);
  • везувіан мідний (відміна везувіану, яка містить понад 1,5 % CuO);
  • везувіан рідкісноземельний (відміна везувіану, яка містить до 4,31 % TR);
  • везувіан титановий (відміна везувіану, яка містить до 5 % ТіО2);
  • везувіан хромистий (відміна везувіану з Серафимовської копальні на Уралі, яка містить до 5 % Cr2O3).

Див. також

Примітки
  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
  2. mineralienatlas.de
  3. Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
  4. Клапрот М. Г. Vesuvian, hellbrauner // Beiträge zur Chemischen Kenntniss der Mineralkörper / за ред. М. Г. Клапрот — 1795. — Т. 1. — С. 34–35.

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Везувіан // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Везувіан // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.