Велике Садове

Вели́ке Садо́ве (до 1944 року — Таш-Басти, крим. Taş Bastı, рос. Большое Садовое) — село в Україні, у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим. Розташоване на півдні району. Історична назва села Таш-Басти означає в перекладі з кримськотатарського «камінь придавив» (крим. taş — камінь; basmaq — давити, жати, натискати; bastı — натиснув, придавив, притиснув, натиснув).

село Велике Садове
Велике Садове. Вид з протилежного боку долини
Велике Садове. Вид з протилежного боку долини
Країна  Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Бахчисарайський район
Рада Куйбишевська селищна рада
Код КАТОТТГ UA01020290020050353
Облікова картка Велике Садове 
Основні дані
Населення 361
Поштовий індекс 98481
Телефонний код +380 6554
Географічні дані
Географічні координати 44°38′21″ пн. ш. 33°49′43″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради смт. Куйбишеве, вул. Радянська, 16
Карта
Велике Садове
Велике Садове
Мапа

 Велике Садове у Вікісховищі

Географія

Село розташоване в центрі району, на початку Другого пасма Кримських гір, на лівому березі річки Бельбек, у початку Бельбекського каньйону, з 1975 року — пам'ятки природи загальнодержавного значення. Над селом, на скельному мисі Куле-Бурун — руїни Сюйренської фортеці.

Велике Садове розташоване за 3 кілометри від «столиці» Бельбекської долини селища Куйбишеве, до Бахчисараю трохи більше 15 км, найближча залізнична станція — Сирень за 10 кілометрів. Найближче село — Мале Садове — за 300 м на іншому березі Бельбека.

Вид із села

Історія

Судячи з назви, що зберегло історію про якийсь обвал, що зруйнував село, Таш-Басти існували дуже давно, що природно для поселення біля підніжжя середньовічної фортеці поряд зі зруйнованим ще в XV столітті «печерним» монастирем. Але документальних свідчень про село в часи Кримського ханства доки не знайдене (якщо тільки її не об'єднували з тією, що лежить на протилежному березі Кучук-Сюренью).

Після приєднання Криму до Російської імперії Таш-Басти уперше з'являється на військовій карті 1842 року, зазначена умовним знаком «менше 5 дворів»[1], як село Дуванкойської волості Сімферопольського повіту Таврійської губернії.

У «Списку населених місць Таврійської губернії за станом на 1864 рік» (за результатами VIII ревізії) в урочищі Таш-Басти записані 10 дворів (як хутори), 70 жителів і мечеть(на карті 1865 року дворів, чомусь 2[2]). У ці роки село перепідпорядкували в знову створену Каралезьку волость, у складі якої село було до радянської адміністративної реформи 1921 року[3]. У «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 р.» (складеною за результатами Х ревізії 1887 року) Таш-Басти окремо не згадають[4], але на детальній карті 1889 року є Таш-Басти з 15 дворами, населеними кримськими татарами і уперше застосована друга назва Кучук-Сюйрень[5] (мабуть, у ревізії села врахували разом, як Кучук-Сюйрень).

Наприкінці XIX століття — початку XX століття землі у благодатній, але малонаселеній долині активно розпродавалися спадкоємцями власника околиць з кінця XVIII століття генерал-майора М. О. Говорову[6] під дачі дрібними ділянками[7].

Надалі назва села зазнавала часті зміни: на карті 1922 року — Таш-Басти[8], у 1924 року — Кучук-Сюрень татарський[9]. На 1926 рік, по новому адміністративному діленню, Кучук-Сюрень татарський віднесли до Бахчисарайського району, а саме село було приписане до Биюк-Сюреньській сільраді[10].

А на карті 1938 року позначено просто одне село Кучук-Сюрень[11]. У 1930 році село віднесли до нового Фотисальському району (з 1933 року — Куйбишевський район)[12].

Після звільнення Криму за Постановою ДКО № 5859 від 11 травня 1944 року кримські татари з села були депортовані в Середню Азію[13], а в спорожнілі будинки завезли переселенців з Орловської і Брянської областей[14].

18 травня 1948 року, указом Президії Верховного Совєта РРФСР село Кучук-Сюрень було перейменоване у Велику Садову (статус села був присвоєний пізніше) і відокремлене від правобережної частини, яка стала Малою Садовою[15].

Україна

У грудні 1962 року Куйбишевський район скасували і Велике Садове віднесли до Бахчисарайського[16]. На початку XXI століття було прийнято рішення про об'єднання Великого і Малого Садових під назвою Малосадове][17].

Населення

Динаміка чисельності населення

  • 1964 — 70 чол.
  • 1926 — 173 чол. (164 кримських татарина, 9 росіян)
  • 1939 — 227 чол.
  • 1989 — 386 чол.
  • 2001 — 361 чол.

За даними перепису населення 2001 року, у селищі мешкала 361 особа[18]. Мовний склад населення села був таким[19]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 43 11,91
російська 207 57,34
кримськотатарська 108 29,92
білоруська 2 0,55

Примітки
  1. «Топографічна карта півострова Крим, л.VII,.Зйомка полковн. Бетева і подолк. Оберга. 1842 р».[недоступне посилання з березня 2019]
  2. 3/30/Крим_1865_р._південний_Захід.gif «Карта Таврійської губернія за рекогносцируванням, 1865 року, лист 12»
  3. Прохоров В. В. Діяльність сімферопольської окружної міліції в початковий період Непу. Архів оригіналу за 30 липня 2013. Процитовано 29 липня 2011.
  4. Пам'ятна книга Таврійської губернії 1889р[недоступне посилання з травня 2019]
  5. Карта Криму 1889 р. Албат[недоступне посилання з червня 2019]
  6. ИТУАК, т. 26, стр.87. Лашков Ф. Ф. Історичний нарис Кримсько-татарського землеволодіння
  7. history/moskvych 2.htm Григорій Москвич. Путівник по Криму. С. — Петербург. 1913 р.
  8. «Карта Кримського статистичного управління 1922 р»
  9. Карта південної частини Крима1924 р"[недоступне посилання з червня 2019]
  10. Крим 1783–1998 рр., стор. 308
  11. Карта південної частини Крима 1938 р"[недоступне посилання з червня 2019]
  12. Адміністративно-територіальне ділення Криму[недоступне посилання з березня 2019]
  13. Постанова № ГОКО-5859 від 11 травня 1944 р. Архів оригіналу за 2 червня 2010. Процитовано 29 липня 2011.
  14. Про переселення колгоспників в райони Криму[недоступне посилання з березня 2019]
  15. Указ Президії Верховного Совєта РРФСР від 18 травня 1948 року.[недоступне посилання з березня 2019]
  16. Указ Президії Верховної Ради Української РСР 30 грудня 1962 р.[недоступне посилання з травня 2019]
  17. Малосадове[недоступне посилання з червня 2019]
  18. Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року
  19. Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.