Великий відступ (1915)

Великий відступ (27 червня 14 вересня 1915) наступальна операція військ Центральних держав, у результаті якої після завдання поразки російській армії в ході наступу під Горлицєю, німецькі та австро-угорські війська прорвали фронт оборони супротивника та, завдавши нищівної поразки, просунулися вглиб території Російської імперії на кілька сотень кілометрів.

Великий відступ на Східному фронті
Східний фронт
Перша світова війна
Карта відходу російських військ у ході Великого відступу 1915 року

Карта відходу російських військ у ході Великого відступу 1915 року
Дата: 27 червня 15 вересня 1915
Місце: Російська імперія (Польща, Західна Білорусь, Литва), Галичина
Результат: Перемога Центральних держав
Сторони
Четверний Союз:
 Німецька імперія
 Австро-Угорщина
Антанта:
Російська імперія
Командувачі
Еріх фон Фалькенгайн
Еріх Людендорф
Август фон Макензен
Герман фон Ейхгорн
Лінзінген Олександр
Отто фон Белов
Макс фон Гальвітц
Фелікс фон Ботмер
Фрідріх фон Шольц
Леопольд Баварський
Едуард фон Бем-Ермолі
Фрідріх Австрійський
Світозар Бороєвич
Фердинанд Австрійський
Пауль фон Брлог
Віктор фон Данкль
Микола Миколайович
Алексєєв М. В.
Іванов М. І.
Брусилов О. О.
Смирнов В. В.
Литвинов О. І.
Плеве П. А.
Рузький М. В.
Никитин В. М.
Леш Л. В.
Радко-Дмитрієв Р. Д.
Еверт О. Є.
Горбатовський В. М.
Радкевич Є. О.
Військові формування
Неманська армія
10-та армія
8-ма армія
9-та армія
11-та армія
Бузька армія
Південна армія
12-та армія
1-ша армія
3-тя армія
4-та армія
2-га армія
7-ма армія
5-та армія
1-ша армія
2-га армія
10-та армія
4-та армія
3-тя армія
8-ма армія
11-та армія
7-ма армія
Втрати
200 000 загиблих, поранених та зниклих безвісти[1]
немає даних
500 000 загиблих, поранених, полонених та зниклих безвісти[2]
Не варто плутати з Великим відступом франко-британських військ на Західному фронті у 1914 році
Великий відступ. Відхід російських військ з Польщі. Східний фронт (1915 р.)
Великий відступ. Подальший відхід на Східному фронті

Зміст

Після поразки в Галичині, завданої російській імператорській армії, фактичний керівник німецькими військами на Східному фронті генерал від інфантерії Е. фон Фалькенгайн запропонував подальший розвитку кампанії 1915 року. Літом цього року, Центральні держави кардинально змінили співвідношення сил на Східному фронті на свою користь. Німецьке командування сформувало 4 нові німецькі армії: 11-ту, 12-ту, Неманську та Бузьку, тому на початок масштабного наступу 13-ти арміям Четверного союзу протистояли 9 армій російських військ.

Ставка Верховного Головнокомандувача вирішила почати стратегічний відступ для того, щоб виграти час, необхідний для масивного нарощування військової промисловості та поповнення резервів.

Це призвело до повного краху фронту, північний фланг багатокілометрового фронту російських військ змушений був відступати на південь з Пруссії. У другій половині вересня 1915 майже вся російська армія поздовж усього Східного фронту розпочала відступ на схід. Російські війська були повністю витіснені з Галичини та Польщі.

У цей переломний момент у Першій світовій війні, російська армія, билася за виживання, і не розглядалася німецько-австрійським керівництвом, як загроза на Східному фронті. У свою чергу, німецькі війська, що звільнилися були передислоковані на Західний фронт.

Водночас, російській армії вдалося уникнути оточення і восени 1915 року, після проведення серії контрнаступів та контрударів, російсько-німецький фронт стабілізувався на лінії Рига-Єкабпілс-Даугавпілс-Двінськ-Барановичі-Пінськ-Дубно-Тарнополь-Чернівці.

Див. також

Примітки

  1. Richard L. DiNardo, 2010, p. 132—133
  2. Norman Stone, The Eastern Front, 1975, p.174

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.