Великі Єрчики
Великі Єрчи́ки — село в Україні, у Сквирській міській громаді Білоцерківського району Київської області. Розташоване за 6 км від центру громади м. Сквира. Через село проходить автошлях Р18 (Житомир — Ставище). Площа населеного пункту — 275 га. Населення — 485 осіб. Кількість дворів — 338. День села — 12 вересня.
| село Великі Єрчики | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Київська область |
| Район/міськрада | Білоцерківський район |
| Громада | Сквирська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA32020150050087331 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1605 |
| Перша згадка | 1605 (417 років)[1] |
| Населення | 564 |
| Площа | 2,976 км² |
| Густота населення | 189,52 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 09050 |
| Телефонний код | +380 4568 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°47′54″ пн. ш. 29°37′54″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
218 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 09024, Київська обл., Сквирський р-н, с.Великі Єрчики, вул.Коноплястого,13 |
| Карта | |
  Великі Єрчики | |
 Великі Єрчики | |
| Мапа | |
| |
Історія
Великі Єрчики згадуються в історичних документах за 1605 р. Точної дати заснування села не встановлено. Але, виходячи з етимології слова, можна датувати його XIV—XV ст.
Назва села може походити від литовського «терновище» — тобто території, вкритої терном, яку доводилося освоювати першопоселенцям. Етимологія назви села пов'язана зі словами «єрик», «єричек», які зафіксовані в словнику Даля зі значенням: «стариця, річище, частина покинутого русла річки, куди навесні заливається вода і залишається в довгих ялинах, рукав річки, яка утворена в стариці». У народній етимології походження села асоціюється зі словом «яр». Ще в минулому столітті село лежало біля невеликих струмків, які за 2 км впадали у р. Роставиця, а нині від них залишилися сліди у вигляді «єриків».
Великі Єрчики куплено в 1814 р. Бонавентурою Бидіовським, після смерті якого в 1856 р. село перейшло у володіння трьох його синів: Болеслава, Сигізмунда та Фадея.
Кам'яну церкву в селі побудовано в 1812 р. в ім'я святого Олександра Невського генералом Лукою Михайловичем Сосновським. До того вірянам слугувала стара дерев'яна церква.
У 1884 р. у Великих Єрчиках відбулися селянські заворушення. У 1905 р. селом розповсюджувалися революційні прокламації. Після цього у Великих Єрчиках у 1906 р. спалахнув великий страйк селянських робітників, який закінчився кривавою розправою над ними.
У 1920 р. у Великих Єрчиках створено комсомольську організацію. Очолив її В. О. Баландін, якого в 1922 р. вбили так звані «куркулі».
Селяни воювали на фронтах у роки Німецько-радянської війни. Орденами та медалями нагороджено 42 жителі села за мужність і відвагу, проявлені у боях.
Після закінчення війни жителі Великих Єрчиків почали відбудовувати своє село. У 1960-х роках у Великих Єрчиках розташувалася центральна садиба колгоспу «Радянська Україна». Господарство розвивалося у зерно-тваринницькому напрямі. За трудові досягнення 4 односельці нагороджені орденами та медалями. На той час у селі функціонували середня школа, клуб, бібліотека та пологовий будинок.
У центрі села знаходиться пам'ятник загиблим у роки Великої Вітчизняної війни воїнам. Встановлено пам'ятники сільському активісту, ватажкові молодіжної організації В. О. Баландіну; пам'ятник радянським воїнам, які загинули в боях при визволенні села у грудні 1943 р.; пам'ятник жертвам Голодомору 1932—1933 рр.; воїну-афганцю А. С. Коноплястому поставлено з граніту пам'ятний знак у рідному селі на земельній ділянці, яку названо полем Коноплястого, на його честь названо одну з вулиць у селі.
Сучасність
Після аграрних реформ 1990—2000 рр. землі місцевого господарства розпайовані та віддані в оренду ТОВ «Великоєрчаківське». Дехто з селян обробляє свої земельні паї самотужки.
У 2007 р. в центрі села почалося будівництво церкви Святого Олександра Невського.
На сьогодні у Великих Єрчиках функціонують культосвітні заклади, ФАП. При Будинку культури діє жіночий ансамбль «Мрія».
Видатні люди
Гордістю Великих Єрчиків є відомий скульптор К. В. Діденко, уродженець села.
Примітки
Джерела
- Erczyki 1 Wielkie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 355. (пол.)
- Erczyki 2 Wielkie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 472. (пол.)
- Сквира: сторінки історії / В. І. Цимбалюк та ін. — К.: Наукова думка, 1990. — С. 292—293.
- рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864.
- Міста і села України: Київщина. — Т. 2. — К., 2011. — С. 237.