Верба (Коропський район)
Верба́ — село в Коропському районі Чернігівської області. Населення становить 1085 осіб. Орган місцевого самоврядування — Вербівська сільська рада і центр сільської Ради народних депутатів, якій підпорядковане с. Осьмаки. Розташоване за 35 км (через смт. Понорниця), до районного центру смт. Короп та за 12 км до шосе Новгород-Сіверський — Чернігів.
село Верба | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район/міськрада | Коропський район |
Рада | Вербівська сільська рада |
Основні дані | |
Засноване | 1399 |
Населення | 1085 |
Площа | 8,337 км² |
Густота населення | 130,14 осіб/км² |
Поштовий індекс | 16222 |
Телефонний код | +380 4656 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°42′02″ пн. ш. 32°47′33″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
149 м |
Водойми | р. Вербка |
Відстань до районного центру |
35 км |
Найближча залізнична станція | Короп |
Відстань до залізничної станції |
35 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 16222, Чернігівська обл., Коропський р-н, с..Верба, вул.Молодіжна,7 |
Карта | |
Верба | |
Верба | |
Мапа | |
Історія
Вперше згадується у 1399 році. Була дерев'яна Троїцька церква, але потім з неї зробили земську школу у зв'язку з відкриттям нової церкви на початку ХХ ст.
10 січня 1688року гетьман Іван Мазепа підтверджує колишньому понорницькому сотникові Андрію Нестеренку власність на Османівський млин на р. Верба під с. Верба[1].
У роки Голодомору 1932-1933р.р. у селі загинуло щонайменше 24 людини.
У с. Вербі були: садиба колгоспу «Більшовик» (його спеціалізація — відгодівля ВРХ), цегельний цех, тартак (лісопильний з-д), відділення зв'язку, дві 8-річні школи, 2 ФАПи, дитсадок, будинок культури на 240 місць.
Пам'ятники:
- обеліск слави (1970 р.) в пам'ять про односельців, які полягли (290 чол.) в боротьбі проти німецько-нацистських загарбників;
- надгробок (1970 р.) на братській могилі радянських воїнів, загиблих 1943 р. при визволенні села від гітлерівців.
Дерев'яна церква
В 2014 році розпочалося дерев'яної церкви виключно з дерева. У будівництіві використовують тільки сокиру, інший металевий інструмент не використовується[2].
Див. також
Примітки
- Я. Р. Дашкевич , Л. А. Проценко , 3. С. Хомутецька (1971). Каталог колекції документів Київської археографічної комісії (укр). Київ: Наукова думка. с. 70, док.211.
- Будівництво храму без цвяхів