Верескуни

Верескуни́ село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Населення становить 299 осіб. Орган місцевого самоврядування Тростянецька сільська рада.

село Верескуни
Країна  Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Ічнянський
Рада Тростянецька сільська рада
Код КАТОТТГ UA74080110050017381
Облікова картка Верескуни 
Основні дані
Засноване 1700
Населення 299
Площа 1,504 км²
Густота населення 198,8 осіб/км²
Поштовий індекс 16741
Телефонний код +380 4633
Географічні дані
Географічні координати 50°49′59″ пн. ш. 32°47′00″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
152 м
Водойми річка Верескуни
Місцева влада
Адреса ради 16742, с-ще Тростянець, вул. Шкільна, 3а
Карта
Верескуни
Верескуни
Мапа

Географія

Селом протікає річка Верескуни, ліва притока Смошу.

Історія села

Село було засновано 1701 році козаком Верескуном[джерело?]2001 році святкували 300-річчя села). Раніше воно називалося хутором, і помилковим є походження назва від слова «Вереск». Центральна частина села досі називається «хутор». Назва хутор Верескуни зберігалась ще в 18601870 роках.[1]

Хутір було приписано до Різдва Пресвятої Богородиці[2][3] церква у Бережівці.

Найдавніше знаходження на мапах 1812 рік як Верескунівці[4]

У 1862 році на хуторі володарському Верескуни́ було 2 заводи та 65 дворів де жило 521 особа[5]

У 1911 році на хуторі Верескуни́ була церковно-парафіївська школа та жило 1060 осіб[6]

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Бережівської волості Прилуцького повіту Полтавської губернії мешкало 736 осіб, налічувалось 133 дворових господарства, існували постоялий будинок, 2 лавки, 3 кузні та вітряний млин[7].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 917 осіб (432 чоловічої статі та 485 — жіночої), з яких 913 — православної віри[8].

Видатні люди

Ігнатенко (Найденко) Катерина Андріївна - вчена в галузі тваринництва, викладач вищої школи.

Інтернет-посилання

Посилання

  1. http://bloknot.info/genocide-of-ukrainian-people-1991-2007-five-millions-victim/
  2. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 89, 516 та 552 (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.[недоступне посилання]
  3. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
  4. Большая карта Российской Империи 1812 года для Наполеона. www.etomesto.ru. Процитовано 24 січня 2022.
  5. ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862.. elib.shpl.ru. Процитовано 1 січня 2022.
  6. Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии. (російською). Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 309 з 562.
  7. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  8. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-171)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.