Вернер Вінтер
Вернер Вінтер (нім. Werner Winter; 26 березня 1912, Гамбург — 9 вересня 1972, Кіль) — німецький офіцер-підводник, корветтен-капітан крігсмаріне, капітан-цур-зее бундесмаріне.
Вернер Вінтер | |
---|---|
нім. Werner Winter | |
Народився |
26 березня 1912[1][2] Гамбург, Німецька імперія[2] |
Помер |
9 вересня 1972[1] (60 років) Кіль, ФРН |
Країна | Німеччина[1] |
Діяльність | солдат |
Alma mater | Військово-морська академія Мюрвікаd (27 березня 1933)[1][1] |
Знання мов | німецька[1] |
Учасник | Друга світова війна[1][1][2] |
Військове звання | Корветтен-капітан[1][2] |
Нагороди | |
Біографія
9 жовтня 1930 року вступив на флот. Служив на лінійному кораблі «Сілезія» і легкому крейсері «Емден». У 1935 році переведений в підводний флот. З 1 жовтня 1937 по 3 жовтня 1939 року командував підводним човном U-22, на якому на самому початку Другої світової війни здійснив 2 походи (разом 22 дні в морі). У листопаді 1939 року переведений в штаб командувача підводними силами. З 13 серпня 1941 року — командир підводного човна U-103, на якому зробив 3 походи (188 днів). Всього за час бойових дій потопив 15 кораблів загальною водотоннажністю 79 302 брт.[3]
Дата потоплення | Назва корабля | Тип | Тоннаж, брт | Вантаж | Екіпаж | Загиблі | Країна | Конвой |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
22 вересня 1941 | Niceto de Larrinaga | Торговий пароплав | 5,591 | 3 866 тонн пальмових ядер, 2 000 тонн марганцевої руди, 2 482 тонни арахісу та 622 тонни генеральних вантажів | 51 | 3 | Британська імперія | SL-87 |
Edward Blyden | Торговий теплохід | 5,003 | 5 525 тонн генеральних вантажів | 63 | 0 | |||
2 лютого 1942 | W.L. Steed | Паровий танкер | 6,182 | 65 936 барелів сирої нафти | 38 | 34 | США | |
4 лютого 1942 | San Gil | Торговий пароплав | 3,627 | Банани | 41 | 2 | Панама | |
5 лютого 1942 | India Arrow | Паровий танкер | 8,327 | 88 369 барелів дизельного палива | 38 | 26 | США | |
China Arrow | 8,403 | 81 773 барелів мазуту | 37 | 0 | ||||
5 травня 1942 | Stanbank | Торговий пароплав | 5,966 | 6 488 тонн військових товарів | 48 | 9 | Британська імперія | |
17 травня 1942 | Ruth Lykes | 2,612 | 39 136 мішків кави | 32 | 6 | США | ||
19 травня 1942 | Ogontz | 5,037 | 7 660 нітратів | 41 | 19 | |||
21 травня 1942 | Clare | 3,372 | 3 000 тонн генеральних вантажів | 40 | 0 | |||
Elizabeth | 4,727 | 3 500 тонн генеральних вантажів, у тому числі 40 вантажівок армії США та будівельні матеріали | 42 | 6 | ||||
23 травня 1942 | Samuel Q. Brown | Паровий танкер | 6,625 | 66 000 барелів мазуту | 55 | 4 | ||
24 травня 1942 | Hector | Торговий теплохід | 1,828 | 2 400 тонн генеральних вантажів, 1 000 тонн цементу, труб, техніки, продуктів харчування та 17 тонн динаміту | 31 | 2 | Нідерланди | |
26 травня 1942 | Alcoa Carrier | Торговий пароплав | 5,588 | 6 500 тонн генеральних вантажів | 35 | 0 | США | |
28 травня 1942 | New Jersey | Паровий танкер | 6,414 | Баласт (вода) | 42 |
З липня 1942 року — командир 1-ї флотилії підводних човнів в Бресті. В січні 1944 року встав на захист свого колишнього підлеглого Оскара Куша, звинуваченого в боягузтві і підбурюванні до бунту. У серпні 1944 року здався в полон союзникам, які захопили Брест. У листопаді 1947 року звільнений. Деякий час служив у ВМС ФРН. У березні 1970 року вийшов у відставку.
Звання
- Морський кадет (9 жовтня 1930)
- Фенріх-цур-зее (1 січня 1932)
- Обер-фенріх-цур-зее (1 квітня 1934)
- Лейтенант-цур-зее (1 жовтня 1934)
- Оберлейтенант-цур-зее (1 червня 1936)
- Капітан-лейтенант (1 червня 1939)
- Корветтен-капітан (21 лютого 1944)
- Фрегаттен-капітан (1 серпня 1957)
- Капітан-цур-зее (1 червня 1965)
Нагороди
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки; 2 серпня 1936)
- Орден Заслуг (Угорщина), лицарський хрест (2 серпня 1938)
- Залізний хрест
- 2-го класу (18 вересня 1939)
- 1-го класу (10 листопада 1941)
- Нагрудний знак підводника (18 вересня 1939)
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» (20 грудня 1939)
- Відзначений у Вермахтберіхт
- «Човен капітан-лейтенанта Вінтера особливо відзначився серед успіхів німецьких підводних човнів перед американським узбережжям.» (1 червня 1942)
- Лицарський хрест Залізного хреста (5 червня 1942)
- Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами (30 січня 1944)
Література
- Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
Примітки
- http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/Werner_Winter
- Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 256. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
- Korvettenkapitän Werner Winter - German U-boat Commanders of WWII - The Men of the Kriegsmarine - uboat.net. uboat.net. Процитовано 25 травня 2021.