Верхня Краснянка
Верхня Краснянка — селище Молодогвардійській громаді Луганського району Луганської області України. Населення становить 638 осіб. З 2014 року селище є окупованим.
| селище Верхня Краснянка | |
|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |
| Країна |  Україна |
| Область | Луганська область |
| Район | Луганський район |
| Громада | Молодогвардійська міська громада |
| Код КОАТУУ: | 4421455302 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1938 |
| Населення | 638 |
| Площа | 5,52 км² |
| Густота населення | 115,58 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 94481 |
| Телефонний код | +380 6435 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°16′02″ пн. ш. 39°30′51″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
90 м |
| Водойми | р. Велика Кам'янка |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Верхня Краснянка | |
 Верхня Краснянка | |
| |
Географія
Географічні координати: 48°16' пн. ш. 39°30' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа селища — 5,52 км².
Селище розташоване у східній частині Донбасу за 5 км від смт Великий Лог. Через селище протікає річка Велика Кам'янка.
Історія
До 1762 року територія селищ Великий Лог та Верхня Краснянка складалась із 6 хуторів: Тришковський, Дикарьовка, Краснянка, Ждановський, Пересуньки, Нижня Краснянка. Хутори заселялись на початку 1762 року реєстровим козацтвом, пізніше родинами селян, яких обмінював пан Краснянськй на мисливських собак із Орловської та Курської губерній.
Маєток пана Краснянського розташовувався в селі Верхня Краснянка.
У 1930 році організовується колгосп «Красний прогрес».
На початку Другої світової війни на фронт пішли 346 жителів села, та після визволення території від німецьких військ — іще 200. Більше 170 осіб загинули.
Населення
За даними перепису 2001 року населення селища становило 638 осіб, з них 18,81% зазначили рідною мову українську, 80,56% — російську, а 0,63% — іншу[1].
Пам'ятки
- Братська могила радянських воїнів (околиця селища).
Джерела
- Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В.В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9 (стор. 182, матеріали В.В. Черних).