Верхнє Мультинське озеро

Клімат в околицях Верхнього Мультинського озера різко континентальний. Середні температури січня в цій частині Алтаю сягають –18…–20 ºС, літні температури не перевищують +11… +12 ºС. Зима в цьому регіоні тривала і багатосніжна, літо коротке, прохолодне і дощове. Середньорічна сума опадів становить 600 м, більша частина з них випадає влітку. Потужність снігового покриву варіює від 50 до 150 см[4].

Адміністративно Верхнє Мультинське озеро належить до території Усть-Коксинського району Республіки Алтай, в межах якого розташоване на крайньому південному сході. Водойма знаходиться приблизно за 40 км від районного центру Усть-Кокса в південносхідному напрямку і за 20 км на південь від найближчого населеного пункту — села Мульта. Акваторія водойми цілком входить до охоронюваної зони Катунського заповідника, при цьому будучи наближеною до його північного кордону[2]. Околиці озера ненаселені, транспортна інфраструктура навкруги нього відсутня, дістатись до водойми можна лише пішими і кінними стежками.

З фізико-географічної точки зору Верхнє Мультинське озеро знаходиться на півдні Західного Сибіру, в центральній частині Алтайських гір. Ця водойма утворилась в західній частині північного макросхилу Катунського хребта, в басейні Верхньої Катуні, підбасейні однієї з її приток — Мульти. В макрорельєфі цієї місцевості переважають гребенеподібні вододіли з відмітками 3000 м і фрагменти давніх пенепленів. Відносні висоти гір в околицях озера сягають 1200 м[4]. Щодо висоти розташування самого озера єдиної думки не існує: за різними джерелами її визначають у діапазоні від 1795 до 1860 м[2][3].

Водойма має витягнуту форму, її водне дзеркало орієнтоване у мерідіанальному напрямку, тобто з півночі на південь. Довжина Верхнього Мультинського озера становить 1425 м, найбільша ширина сягає 415 м. Площа акваторії дорівнює 40,8 га. Загальна довжина берегової лінії — 3260 м. Маючи відносно невеликий розмір, ця водойма вирізняється значною глибиною, максимальна величина якої сягає 47,4 м. За цим показником вона є найглибшою серед усіх Мультинських озер[2].

Смарагдово-бірюзовий колір Верхнього Мультинського озера приваблює до нього любителів високогірної екзотики.

Як і вся система Мультинських озер, ця водойма має льодовикове походження. Вона утворилась у троговій долині, яку виорали на схилі Катунського хребта крижані маси давнього льодовика. Поступово ця западина заповнилась талими водами і перетворилась на Верхнє Мультинське озеро. В сучасний геологічний період льодовики також становлять єдине джерело живлення цієї водойми. В озеро впадають 11 струмків, з них 4 великих, що витікають з льодовиків і сніжників на схилах гір, упритул наближених до берегової лінії[2]. В свою чергу, озеро живить важливу водну артерію навколишньої місцевості — річку Мульта, праву притоку Катуні. Крім неї, з Верхнього Мультинського озера не витікає жодного потоку.

Через віддаленість водойми від людських осередків гідрологічні дослідження у ній не проводили, однак деяка інформація про фізико-хімічні показники води міститься в загальногеографічних описах. В першу чергу, цю водойму описують як надзвичайно холодну. Навіть у липні температура води в цьому озері не перевищує 8—12°C[3]. Така особливість пояснюється збігом кількох причин: по-перше, живленням винятково холодними талими водами льодовиків; по-друге, розташуванням на значній висоті, де переважають низькі температури повітря; по-третє, значною глибиною, яка при малій площі водної поверхні не дозволяє прогрітись водній масі за коротке високогірне літо.

За органолептичними показниками воду Верхнього Мультинського озера описують як дуже якісну. Вона є ультрапрісною (тобто вирізняється вкрай незначним ступенем мінералізації), прозорою, має яскравий зеленкувато-блакитний колір. Водночас, вода цього озера доволі каламутна, часто з виразним молочним відтінком. Це обумовлено присутністю в ній мінеральних мікрочастинок у формі завису, які течія струмків виносить з навколишніх гірських порід, схованих під льодовиковим панциром.

Береги Верхнього Мультинського озера лежать у трьох висотних поясах: лісовому, субальпійському і альпійському. Місцева флора налічує 350 видів рослин і за своїм характером подібна до рослинності розташованого трохи далі Кучерлінського озера. Найнижчий лісовий пояс представлений здебільшого модриново-кедровим рідколіссям, в якому домінують модрина сибірська і сосна сибірська, більш відома під народною назвою «кедр». Вище по схилах розвинуті високотравні субальпійські луки, які ближче до вершин переходять у низькотравні альпійські луки, дріадову і чагарникову тундру[4]. В самому озері через його холодноводність вища рослинність майже не розвинута. Навкруги Верхнього Мультинського озера знайдені рідкісні види рослин: Allium altaicum, Hedysarum theinum, Paeonia hybrida, Rhodiola algida, оливник рожевий[2][3].

Фауна навколишньої території має тайговий характер, в ній присутні декілька десятків видів ссавців і птахів. У лісах звичайні олені сибірського підвиду (марали), сарни, білі зайці, вивірки. Тут багато бурих ведмедів, які влітку шукають поживу на луках і в тундрі. На кам'янистих ділянках мешкають альпійські пискухи. У водах Мульти зрідка трапляється видра. На Верхньому Мультинському озері щороку гніздуються гагари чорношиї, чирянки великі і малі, пронурки і плиски. Інколи тут можна спостерігати і більших пернатих великих бакланів і скоп. На навколишніх луках і в тундрі годуються куріпки білі. На місцевих луках багато метеликів, з яких особливо виділяють рідкісних аполлона, Parnassius phoebus, Erebia kindermanni[2][3][4]. Водночас, у самому озері через низьку температуру води риба відсутня[5].

Рослинність Верхнього Мультинського озера

Кедровий ліс в околицях Мультинських озер.	Вигляд кедрового рідколісся на берегах водойми.	Прибережна рослинність Верхнього Мультинського озера.

Верхнє Мультинське озеро має велике гідрологічне значення, тому що служить основним водозбірним басейном Мульти, яка, в свою чергу, є однією з найбільших приток у верхів'ях Катуні. Оскільки нижче за течією цих річок розташовані населенні пункти, то гідрологічний режим озера безпосередньо впливає на якість питної води в цих осередках цивілізації. Крім того, від нього залежить стан двох інших складових озерного каскаду — Середнього і Нижнього Мультинських озер.

Поки що екосистеми Верхнього Мультинського озера не змінені людською діяльністю, що надає цій водоймі також і великої природоохоронної значимості. Задля збереження ландшафтів, раритетної флори і фауни навколишньої території озеро включили до складу Катунського заповідника. Не зважаючи на малонаселеність околиць і важкодоступність Верхнього Мультинського озера, воно відоме у колах любителів природи своєю мальовничістю. Водойма входить до складу одного з екскурсійних маршрутів заповідника, який також передбачає відвідини розташованого поблизу Поперечного озера і декількох водоспадів[3]. Через перевал Норильчан, що лежить на висоті 2650 м, від Верхнього Мультинського озера можна дістатися до не менш мальовничого озера Тальмень, в якому дозволене рибальство.