Верхній Бишкин

Село Верхній Бишкин розташоване на лівому березі річки Бишкин, недалеко від її витоків. Нижче за течією на відстані 5 км розташоване село Нижній Бишкин. На річці велика загата. До села примикають невеликі лісові масиви (дуб). На південно-західній стороні від села бере початок Балка Озерна.

Засноване 1730 року. Першими мешканцями були переселенці-однодворці зі Смоленської та Тамбовської губерній Росії.

За даними на 1864 рік у казеному селі Олексіївської волості Зміївського повіту, мешкало 3035 осіб (1475 чоловічої статі та 1560 — жіночої), налічувалось 453 дворових господарства, існувала православна церква[1].

1897 року в селі спалахнуло повстання, викликане тим, що на користь казни відібрали 500 десятин земель. У сутичці із загоном поліції селяни вбили справника і трьох стражників. Повстання було жорстоко придушене, багатьох учасників заарештовано, трьох — страчено.

Станом на 1914 рік кількість мешканців слободи зросла до 5185 осіб[2]. 1918 року мешканці села зорганізували партизанський загін для боротьби проти німецької окупації.

У 1930 з січня почалася масова колективізація. У селі було створено п'ять колгоспів, куди забирали у селян робоче приладдя та худобу. 26 березня 1930 року селяни разом з жителями с. Нижній Бишкин повстали і розігнали керівництво усіх п'яти колгоспів, повернули собі приладдя та худобу. Навколо села виставили озброєну охорону. 27 березня з Харкова до села прибув батальйон ОДПУ, який розправився з повстанцями[3].

У селі є молочно-товарна ферма, працює приватне сільськогосподарське підприємство «Бишкин» та фермерське господарство «РОСТ».

У Верхньому Бишикині є братська могила, де поховано 1286 радянських солдат. Діє краєзнавчий музей.

Поруч із селом розташований Верхньобишкинський заказник — ботанічний заказник місцевого значення.

• Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967
• Погода у Верхньому Бишкині