Весна Парун

Весна Парун
Vesna Parun
Весна Парун
Народилася 10 квітня 1922(1922-04-10)
острів Зларин, Королівство Югославія, тепер Хорватія
Померла 25 жовтня 2010(2010-10-25) (88 років)
Стублічке Топліце (Stubičke Toplice), Хорватія
Поховання Грохоте
Громадянство  Югославія
 Хорватія
Національність Хорватка
Місце проживання Дубрава[1]
Сесвете
Діяльність поет
Сфера роботи поезія
Alma mater Faculty of Humanities and Social Sciences, University of Zagrebd
Мова творів хорватська
Роки активності 1947—2011
Премії див. тут
 Висловлювання у Вікіцитатах

Весна Парун (хорв. Vesna Parun; 10 квітня 1922, острів Зларин, Королівство Югославія, тепер Хорватія — 25 жовтня 2010[2], Стублічке Топліце, Хорватія) — хорватська поетеса, одна з найвизначніших у повоєнній хорватській літературі.

З біографії і творчості

Весна Парун народилася 10 квітня 1922 року на острові Зларин.

Після навчання на Зларині, у містах Шибенику та Спліті, вона вивчала романські мови та філософію на факультеті гуманітарних і соціальних наук Загребського університету.

Від 1947 року була вільним митцем, пишучи поезії, есе, критичні статті і дитячі твори. Також перекладала твори зі словенської, німецької, французької та болгарської мов.

Перша книга поезії Весни Парун Zore i vihori (1947) отримала негативні відгуки від соцреалістських критиків, але тим не менше уже тоді засвідчила фундаментальну особливість творчості поетеси — мальовничість і гармонію поетичної виразності.

Починаючи з поетичної збірки Crna maslina (1955) тема кохання стає провідною у творчості Весни Парун. Не пориваючи з романтично-ліричною поезією, від 1960-х років поетеса публікувала сатиричні вірші, спрямовавані на обігрування політики й еротики.

Весна Парун є також автором понад 20 творів для дітей, найвизначнішими і широко відомими серед яких були Mačak Džingiskan і Miki Trasi. Вона також написала декілька драматичних творів, з-поміж яких особливо виділяється балада Marija i mornar.

До інших яскравих творів Весни Парун належать:

  • Vidrama vjerna (1957)
  • Patka Zlatka (1957)
  • Ti i nikad (1959)
  • Konjanik (1961)
  • Otvorena vrata (1968)
  • Ukleti dažd (1969)
  • Stid me je umrijeti (1974)
  • Igre pred oluju (1979)
  • Šum krila, šum vode (1981)
  • Salto mortale (1981)
  • Pokraj rijeke Kupe kad se vrapci skupe (1989)
  • Nedovršeni mozaik (1990)
  • Ptica vremena (1996)
  • Smijeh od smrti jači (1997)
  • Mozak u torbi (2001)
  • More jadransko (2001)
  • Noć za pakost: moj život u 40 vreća (2001)
  • Da sam brod (2002)
  • Suze putuju (2002)

Нагороди і премії
  • 1959 — премія «Поет року».
  • 1982 — нагорода за життєві і творчі досягнення.
  • 1995 — Poeta Oliveatus на фестивалі Croatia rediviva: Ča, Kaj, Što — baštinski dani.
  • 2002 — Visoka žuta žita на зібранні національних поетів за життєвий внесок у хорватську літературу.
  • 2003 — нагорода Tin Ujević за збірку сонетів Suze putuju.
  • 2010 — Європейська нагорода Knjizevna opstina Vrsac.

Примітки
  1. Vesna Parun: Bila sam majka, žena, ljubavnica, kuharica i sluškinja — 2014.
  2. Videk, Silva; Derk, Denis (25 жовтня 2010). Preminula je najveća hrvatska pjesnikinja Vesna Parun. газ. Večernji list (хорватська). Процитовано 25 жовтня 2010.

Посилання
  • Antun Vujić, ред. (2009). Parun, Vesna. Opća i nacionalna enciklopedija (хорватська).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.