Вири (Сумський район)

Село Вири розташоване на березі річки Вир (головним чином на лівому), вище за течією примикає село Білани, нижче за течією на відстані 1.5 км розташоване село Кравченкове. Річка у цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.

Поруч, за 2 км, пролягає залізниця, станція Вири.

Село засновано українськими козаками поблизу кордону Гетьманщини, на території Сумського слобідського полку. Одна з причин — втеча з Гетьманщини після Вічного миру Московії та Речі Посполитої. Назва села найвірогідніше походить від назви річки Вир, що завжди була швидкоплинною і бурхливою, з течією, схожою на клекіт, белькотіння (тобто вода в ній вирувала).[2]

• Історія зруйнованих храмів села Вири. В 1672 році був збудований перший храм Трьох Святителів. Другий храм, що був побудований в ім’я Іоакима і Анни з приділом трьох Святителів, згорів у 1732 році. В 1738 році розпочалося будівництво нового трипрестольного храму козацьким старшиною Степаном Івановичем Кондратьєвим. Закінчував будівництво Михайло Кондратьєв, який подарував храму іконостас, ризницю та різний церковний інвентар. В 1879 році у Вирах існувало вже два дерев’яні храми. У 1882 році коштом парафіян у селі була споруджена мурована церква Всіх Святих за проектом харківського єпархіального архітектора Ф. І. Данилова. Коли був знищений храм, точно не встановлено, ймовірно це було у 30-х роках ХХ століття.[3] Храм Покрова Пресвятої Богородиці був споруджений під керівництвом місцевого майстра Тихона Єфімова в кінці ХІХ століття. Церква була чотириярусна з прибудованою дзвіницею. Церковні бані були вкриті золотом. Церква мала струнку архітектуру, багате внутрішнє вбрання, три паперті і два кліроси. Навколо церкви була муровано-металева огорожа. Цей храм стояв на березі річки Вир посеред села. На цьому місці зараз розташований Будинок культури. За спогадами старожилів, місцеві священики жили у скромних помешканнях. З особливою любов’ю згадували отця Семена — одного з останніх батюшок, що був уважним, людяним і співчутливим. Він добре знався на червонодеревному ремеслі і грав на скрипці. На жаль, на початку 30-х років ХХ століття радянська влада знищила Покровський храм. Спочатку зняли хрести на церкві, потім скинули куполи, храм пограбували і перертворили на колгоспну комору. Пізніше розібрали стіни на цеглу. Це було нелегко, бо, як згадують літні люди, будівельний розчин замішували на курячих білках.[4]
• на 1864 рік у власницькому селі Сумського повіту Харківської губернії мешкало 4356 осіб (2162 чоловічої статі та 2194 — жіночої), налічувалось 475 дворових господарств, існували православна церква, винокурний і селітряний заводи[5].
• Станом на 1914 рік село було центром Вирівської волості, кількість мешканців зросла до 5644 осіб[6].
• Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1923—1933 та 1946–1947 роках.
• 4 лютого 2014 року близько 15:30 відбулося зіткнення автобуса з потягом, внаслідок якого загинули 13 людей, 6-7 отримали поранення.

В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).

• Молочно-товарна та свино-товарна ферма.
• Вирівське хлібоприймальне виробництво.
• ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».
• Сільськогосподарське виробництво «Вири».
• «Вири-Агро».

• Дитячий садок.
• Школа.

• Гладенко Прасковія Григорівна (1927—1975) — Герой Соціалістичної Праці.
• Комісар Параска Матвіївна (1915—1998) — Герой Соціалістичної Праці.
• Кравчук Антоніна Михайлівна (1935) — дружина першого Президента України Леоніда Кравчука.
• Ніколенко Павло Вікторович (1979—2014) — боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.
• Шпетна Лідія Максимівна (? — ?) — вчителька Вирівської середньої школи Білопільського району Сумської області. Депутат Верховної Ради УРСР 5-го скликання.

В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв^{[джерело?]}

• Історія міст та сіл України (рос.)
• Археологічні пам’ятки Української РСР. — Київ, 1966. — С. 302.
• Книга Пам’яті Сумської області : в 3 т. — Т. ІІ Зруйновані храми Сумщини. Мартиролог втрачених святинь / автор-упорядник О. М. Корнієнко. — Суми : Ярославна, 2007. — 324 с., іл.
• Алферов В. Р. Мои воспоминания. Найденная рукопись / В. Р. Алферов. — Суми, 2020. — С. 131-142, 184.
• Беценко Т. П. Лінгвістичне краєзнавство : походження географічних назв Сумщини / Т. П. Беценко. — Суми : Мрія-1, 2005. — С. 74.
• Хвостенко Г. Вири : села на карті Сумщини // Діалог. — 2003. — 1 трав. — С. 1.
• Хвостенко Г. Де котить хвилі Вир // Сумщина. — 2008. — 12 квіт. — С. 3.
• Священні землі прадідів // Білопільщина. — 2009. — 5 верес. — С. 3.
• Білоус Л. До історії села Вири // Білопільщина. — 2011. — 29 січ. — С. 3.
• Храмове свято села Вири //Білопільщина. — 2020. — 13 черв. (№67-69). — С. 7.
• Плут М. Вири над Виром // Білопільщина. — 2021. — 16 січ. (№ 7-9). — С. 5 ; 23 січ. (№ 10-12). — С. 4 ; 20 лют. (№ 22-24). — С. 4 ; 3 квіт. (№ 40-42). С. 4 ; 10 квіт. (№ 43-45). — С.5.
• Погода в селі Вири