Вислоцький Дмитро Федорович

Дми́тро Фе́дорович Висло́цький (псевдо Ванько Гунянка, Іван Політика[1]; 4 листопада 1888, Лабова 27 грудня 1968, Львів) письменник, перекладач, журналіст, та громадсько-культурний діяч з Лемківщини.

Вислоцький Дмитро Федорович
Псевдо Ванько Гунянка
Народився 4 листопада 1888(1888-11-04)
Лабова
Помер 27 грудня 1968(1968-12-27) (80 років)
Львів
Поховання Янівський цвинтар
Діяльність журналіст, письменник

Притримувався москвофільських й радянофільських поглядів. Автор оповідань і п'єс із життя лемків, шкільних підручників, статей.

Життєпис

Обкладинка книги «Карпаторусскій букварь Ваня Гунянки», видання 1931 року (Клівленд, Лемко Паблишинг Ко)

Народився 4 листопада 1888 року в с. Лабова Ново-Сончівського повіту в Галичині. Закінчив гімназію в Новому Сончі, студіював право у Львові.[2]

Під час Першої світової війни був заарештований австрійською владою за звинуваченням у шпигунстві на користь Росії та ув'язнений у концтаборі Талергоф, де був засуджений до смертної кари, пізніше заміненої на довічне ув'язнення, але зрештою амністований. 1914 року був редактором часопису «Русская земля». У 1918—1920 роках — головний редактор часопису «Голос русскаго народа».

1922 року, аби уникнути депортації в Польщу, емігрував до Канади, а в 1927 перебрався до США, де мешкав до 1945[3]. Був головним редактором газети «Карпатська Русь» — друкованого видання організації лемків-москвофілів «Лемко-Союз», яка розташовувалася у Йонкерсі, штат Нью-Йорк. У Клівленді видавав газету «Лемко» (1931—1939)[4].

У 1934 році разом з делегацією західних інтелігентів Вислоцький відвідав СРСР. Їм показали з диявольською хитрістю «щасливе життя радянських людей», в яке він беззастережно повірив і після повернення в США став пристрасним агітатором за виїзд лемків з рідного краю та Америки до Радянського Союзу[5].

Під час Другої світової війни «Лемко-Союз» зібрав значну фінансову допомогу для Радянського Союзу, тісно співпрацював з прокомуністичними організаціями, за що Дмитра Вислоцького американський уряд випровадив у Польщу, звідки у 1946 році він потрапив спочатку до Ужгорода, а потім переїхав до Львова, де співпрацював із радянською пресою, пропагував радянофільські погляди[6].

З 25 серпня по 18 листопада 1946 року разом з редактором Всеслов'янського антифашистського комітету Н. Філатовим відвідав українських переселенців з Польщі у Сталінській та Тернопільській областях «з метою організації матеріалу про життя переселенців в СРСР для газети „Карпатська Русь“ на противагу тій брехливій кампанії, яка ведеться у фашистській українській пресі США і Канади з приводу переселенців-українців в СРСР»[7].

1945 року оселився у рідній Лабовій, але згодом осів в Ужгороді. Він разом з дружиною, Іриною Невицькою планував переселитися до Пряшева, але смерть Ірини Невицької наприкінці 1965 року перешкодила цим планам. Помер 27 грудня 1968 році та похований на Янівському цвинтарі у Львові.

Літературна спадщина

Власні твори:

1931 року у співпраці з ілюстратором Іваном Русенко Вислоцький створив лемківський буквар під псевдонімом «Ваня Гунянка». Окрім того, серед його головних публіцистичних праць статті на тему русино-лемківського сепаратизму та Росії: Правда о Росії, За народну Правду, Слав'янське братсво, О лемках.[1]

Переклади з російської на українську:[2]

  • Нікалай Гоголь (невідомий рік). Тарас Бульба. Переклад з великоросійського: Дмитро Вислоцький. Невідоме місце: невідоме видавництво. Невідома к-сть сторінок[2]
  • Нікалай Островський (1937). Як гартувалася сталь. Переклад з великоросійського: Дмитро Вислоцький[8]. Ню-Йорк: Ізданіє Лемко-Союза в США. 383 стор.[9]
  • История Совітского Союза по А. В. Шестакову (1938). Додаток: коротка история. Карпатской Руси. Переклад з великоросійського: Дмитро Вислоцький. Нью-Йорк: Ізданіє Лемко-Союза в США. 222 стор.

Джерела та примітки

  1. Вислоцький Дмитро // М. А. Шмайда. Іші вам вінчую. Календарна обрядовість русинів-українців у Чехо-Словаччині: т. 1. Пряшів: Словацьке педагогічне видавництво в Братиславі; Відділ української літератури в Пряшеві. 1992. 498 стор.: С. 39-40. ISBN 80-08-01151-3.
  2. 13. Димитрий Вислоцкий // Іоан Лемкін. История Лемковины: в V ч. Юнкерс, Ню-Йорк. : Издание Лемко-Союза в С. Ш.А. и Канаді, 1969. 384 стор.: С. 258—259 (дзеркало всієї праці: pdf, chtyvo.org, передрук статті про Висловцького: Газета Карпатська Русь. No. 21 від 13 жовтня 2000.)
  3. Білик А. Художня література — діялектом / Анна Білик // Свобода.  1989. № 103 (3 червня). С. 2.
  4. І. Д. Красовський Вислоцький Дмитро Федорович / Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
  5. Документи свідчать…(7)
  6. Лемки в діаспорі. ч. 6. Еміграція лемків до США (продовження)
  7. Лист редактора Всеслов'янського Комітету Н. Філатова до заввідділу ЦК ВКП(б) М. Суслова від 1 жжовтня 1946 г. — ЦДАГОУ: Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 2605. — Арк. 71-86 (рос.)
  8. Тетяна Грищук (директор Обласного літературно-меморіального музею Миколи Островського міста Шепетівка). Микола Островський. Загублений в історії // Актуальні питання культурології Вип. 9. Рівне: Видавець О. Зень. 2010. 170 стор.: С. 124—128. ISBN 978-966-2096-94-1
  9. Нікалай Остроавський. Як гартувалася сталь // Карпаторусский Календарь Лемко-Союза На Год 1938. Ню-Йорк: The Lemko Association. 1938.

Джерела

  • Горбаль Б. Вислоцький Дмитро // Енциклопедія української діяспори / Головний редактор В. Маркусь, співредактор Д. Маркусь. — Нью-Йорк — Чикаго, 2009. — Кн. 1. — С. 111.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядковано Просаловою В. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.