Високопілля (смт)

Засноване у 1869 році німцями — переселенцями з Таврійської губернії як група поселень під назвою з центром у Кронау (нім. Kronau). У 1887 р. тут налічувалося 86 дворів. У VIII випуску «Ведомостей из важнейших селений Европейской России» за 1886 рік Кронау згадується як центр волості. У 1889 році в ній проживало вже 497 чоловік, 349 із яких займалися сільським господарством. Інтенсивно розвивались товарно-грошові відносини і капіталістичне підприємництво. В середині 80-х років XIX століття в Кронау почав діяти невеликий пивоварний завод, два оптові склади вина, два лісопильних склади. Пізніше російський купець Ю. А. Торлін побудував в колонії паровий млин (його обслуговували 30 робітників; сучасний вигляд млина Торліна), який виробляв за добу 14,5 тонн борошна дев'яти сортів. У 1900 році товарообіг 17 торговельних підприємств Кронау становив 145 тис. крб., тричі на рік тут влаштовувались ярмарки, на які збиралися селяни, ремісники, торговельний люд із навколишніх сіл. На зламі віків в колонії вже працювали 5 магазинів, корчма, винний погріб, пивна та дріб'язкова лавки.

Вже в перші роки існування колонії на сезонні роботи сюди приїздили малоземельні та безземельні селяни-українці з Полтавської та Чернігівської губернії. Частина заробітчан, відпрацювавши сезон, залишалися зимувати в Кронау, пізніше одружувалися, заводили господарство і жили разом з німцями, водночас добре вивчаючи їх культуру, мову і звичаї. Поступово в селищі склалися чотири общини: українська, німецька, російська та єврейська. Вони були різними за чисельним складом, проте відігравали помітну роль в житті волосного центру. Представники національних громад часто одружувалися між собою і з'являлись російсько-єврейські, українсько-німецькі сім'ї.

Колонія росла, обіг її головних промислових підприємств збільшувався з кожним роком. Високу марку торлинського борошна знали не тільки в Російській імперії, але і за її межами. Саме процес економічного зростання Кронау сприяв тому, що Ю. А. Торлін використав свої зв'язки і фінанси для внесення змін до затвердженого царським указом проекту будівництва залізниці Херсон-Мерефа. Саме Юхиму Андрійовичу Торліну — російському купцю і підприємцю високопільці завдячують тим, що саме через Високопілля в 1916 році пролягла залізнична колія.

У 1914 році, коли почалася війна царської Росії з кайзерівською Німеччиною, «височайшим указом» було перейменовано всі населені пункти з німецькими назвами. В 1915 році Кронау дістало офіційну назву — Високопілля за його місцем на високому вододілі Дніпра й Інгульця та південних відрогах Наддніпрянської височини.

В 1918 році селище входить до складу Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане радянськими загарбниками.

З 1920 по 1923 рік Високопілля входило в Криворізький повіт Катеринославської губернії, в 1923–1926 роки в Апостолівський район Криворізького округу.

31 березня 1926 року ВУЦВК і РНК УСРР прийняли постанову «Про утворення на території Херсонської округи Високопільського району з переважною німецькою людністю». Постановою передбачено: «Утворити на території Херсонської округи новий Високопільський район з переважною німецькою людністю з центром у селищі Високопілля у складі вищенаведених залюднених пунктів».

Всього в районі налічувалось 36 населених пунктів, з них 29 німецьких. За період із 1935 по 1944 рік район пережив декілька реорганізацій, у тому числі і ліквідації.

XXI ст.

9 березня 2015 року у селищі невідомими було завалено пам'ятник Леніну.

14 вересня 2019 року відбувся «Кронау-Фест», присвячений 150 річчю заснування селища.[3]