Мерефа (станція)

Мере́фа дільнична станція 2-го класу Харківської дирекції Південної залізниці. Станція є значним залізничним вузлом лозовського напрямку. Розташована у місті Мерефа Харківського району Харківської області.

Мерефа
Харківська дирекція
Південна залізниця

станція
Залізнична станція Мерефа
Розташування
Адреса вул. Леонівська, 75, м. Мерефа, Харківський район, Харківська область
Координати 49°49′24″ пн. ш. 36°02′51″ сх. д.
Структура
Платформ 3
Тип платформ 1 низька бічна та 2 острівні
Колій 10+
Час роботи цілодобово
Історія
Відкрито 1869 (153 роки)
Електрифіковано 1957
Інша інформація
Власник Південна залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 441108
Код Експрес-3 2204447
Тарифна зона 3
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Харків-Пасажирський 23 км
Лозова-Пасажирська 123 км
Люботин 18 км
Красноград 76 км
Зміїв 33 км
Мапа

Від станції розгалужуються лінії у п'яти напрямках на:

Історія

1869 року була збудована Курсько-Харківсько-Азовська залізниця, на якій була відкрита станція Мерефа.

21 грудня 1926 року перший поїзд пройшов дільницею Мерефа Костянтиноград[1].

1957 року станція електрифікована постійним струмом (= 3 кВ)[2].

2007 року реконструйовано вокзальне приміщення станції Мерефа[3].

Наприкінці березня 2018 року працівники ВП «Харківський мостобудівний поїзд» філії «Південна залізниця» розпочали капітальний ремонт пішохідного мосту на 805-му км ПК9 станції Мерефа. Проєктом було передбачено замінити всі залізобетонні конструкції сходів (фундаменти, опори, косоури, сходинки, плити сходу). Шість опор, розташовані під прогоновими спорудами, які підсилені залізобетонними конструкціями, виготовлені філією «Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал» ПАТ «Укрзалізниця». Роботи тривали декілька місяців. Старий пішохідний міст був споруджений через усі колії у 1956 році. Востаннє його капітально ремонтували у 1984 році[4].

Пасажирське сполучення

На станції зупиняються приміські електропоїзди ЕР2, ЕР2Р, ЕР2Т. Вона є кінцевою для ряду електропоїздів Харків Мерефа. Решта приміських поїздів прямують до станцій Біляївка, Гаврилівка, Дубове, Зачепилівка, Зміїв, Харків-Пасажирський, Красноград, Лихачове, Лозова, Слов'янськ.

Галерея

Примітки

Джерела

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021.
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.