Витязівка
Ви́тязівка — село в Україні, у Кетрисанівській сільській громаді Кропивницького району Кіровоградської області. Населення становить 1041 осіб. Колишній центр Витязівської сільської ради.
село Витязівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Кіровоградська область |
Район/міськрада | Кропивницький район |
Громада | Кетрисанівська сільська громада |
Рада | Кетрисанівська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA35040170170040208 |
Облікова картка | Витязівка |
Основні дані | |
Засноване | 1781 |
Населення | 1041 |
Площа | 2,397 км² |
Густота населення | 434,29 осіб/км² |
Поштовий індекс | 27232 |
Телефонний код | +380 5257 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°00′40″ пн. ш. 31°52′50″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
152 м |
Водойми | р. Мертвовод |
Місцева влада | |
Карта | |
Витязівка | |
Витязівка | |
Мапа | |
Історія
Станом на 1886 рік у селі, центрі Витязівської волості Єлизаветградського повіту Херсонської губернії, мешкало 518 осіб, налічувалось 107 дворових господарств, існували православна церква, земська станція та 5 лавок, відбувались базари щонеділі[1]. За 7 верст — православна церква.
До 1959 року було районним центром Кіровоградської області.
Тут працював в райкомі комсомолу письменник Віталій Логвиненко. Про роботу райкому він написав роман «Літа молодії».
Уродженцями Витязівки є Денис Осадчий та Іван Індик, удостоєні звання Героя Радянського Союзу (посмертно) за героїзм під час німецько-радянської війни.
Село належало до Бобринецького району до його ліквідації 17 липня 2020 року[2].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1315 осіб, з яких 590 чоловіків та 725 жінок.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1041 особа.[4]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 95,00 % |
російська | 2,40 % |
вірменська | 1,06 % |
білоруська | 0,86 % |
молдовська | 0,48 % |
румунська | 0,10 % |
угорська | 0,10 % |
Освіта
Перший запис про школу у селі Витязівці з'явився у 1869 році[джерело?]. Це була парафіяльна школа, у якій навчалося 63 учнів. У 1885 році школа стає церковнопарафіяльною. Навчання було платним. Здобували знання 47 учнів. На початку 20 століття засновано двокласну земельну школу.
У 1920 році з метою ліквідації письменності створено трудову школу (109 учнів)[джерело?].
У 1927 році на базі трудової школи почала працювати семирічка.
У 1934 році школа набула статусу середньої. 28 учителів навчали 520 учнів[джерело?].
У 1977 школа перейшла в нове, нині діюче приміщення.
Див. також
Посилання
Примітки
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.