Вишатичі (село)
Вишатичі (пол. Wyszatyce) — село в Польщі, у гміні Журавиця Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 1410 осіб (2011[1]). За статистичними даними гміни Журавиця, у 2002 році в селі проживало 1417 жителів у 341 господарстві. Частина Вишатич має назву Колонія.
Село
Координати 49°51′ пн. ш. 22°52′ сх. д.
|
Розташування
Вишатичі розташовані приблизно за 9 км на північний схід від Журавиці і за 12 км від Перемишля. Географічно місто розташоване у Долині Нижнього Сяну.
Історія
Вишатичі є одним з найдавніших сіл перемишльського краю і регіону. Історичні джерела повідомляють[джерело?], що село існувало вже в 1293 році. Назва села походить від прізвища руського боярина Давида Вишатича, ймовірно, засновника поселення.
Село згадується у судових книгах перемиського гродського суду під 1406 роком.[2] Село входило до 1772 р. до складу Перемиського староства Перемишльської землі Руського воєводства.
У 1890 р. село належало до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі проживав 1621 мешканець у 310 будинках та 73 мешканці у 7 будинках фільварків Вишатичі й Геліха (828 греко-католиків, 862 римо-католики і 54 юдеї).Wyszatyce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 145. (пол.)
Після окупації ЗУНР поляками шляхом кривавої війни у 1919—1939 рр. село належало до Перемишльського повіту Львівського воєводства, гміна Журавиця. У 1939 році в селі проживало 1810 мешканців, з них 880 українців, 915 поляків і 15 євреїв[3]. Місцева греко-католицька парафія належала до Радимнянського деканату Перемишльської єпархії.
В липні 1944 року радянські війська заволоділи селом, а в внаслідок Люблінської угоди село відійшло до Польщі. Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР і на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави.[4]
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Церква
Перша звістка про наявність церкви у селі походить від 1390 р. Дубова церква побудована в 1600 році (існувала до 1908 року), у 1692 р. перейшла до греко-католицької структури. На її місці 1936 змуровано нову церкву Преображення Господнього, яка почала діяти 1946. У результаті акції «Вісла» греко-католицьку спільноту депортували на західні землі, церква сплюндрована і перетворена на склад добрив. Нині стоїть пусткою.
Відомі люди
Народилися
- Левко Марко (1903—1976) — український актор.
Література
- Слабошпицький, М. Пам'яті Святослава Ключника / Михайло Слабошпицький // Літературна Україна. — 2012. — № 40 (18 жовт.).
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 702 | 159 | 465 | 78 |
Жінки | 708 | 153 | 406 | 149 |
Разом | 1410 | 312 | 871 | 227 |
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Akta grodzkie i ziemskie, t. VIII, s. 54.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 58.
- Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Перемишль
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.