Вишгородське князівство

Вишгородське князівство — удільне князівство Київської землі. Столиця — Вишгород. Княжий стіл у Вишгороді згадується з другої половини ХІ століття.

Вишгородське князівство Удільне князівство ← 1077 – 1239 → Столиця Вишгород Мова(и) давньоруська (давньоукраїнська) Релігія Православ'я Форма правління монархія Династія Рюриковичі Князі  - 1077-1078 Ярополк Ізяславич  - 1149, 1155 Андрій Боголюбський  - 1149-1150, 1156 В'ячеслав Володимирович  - 1167-1180 Давид Ростиславич  - 1198-1210 (з перервами) Ростислав Рюрикович

Вишгород — одне з найдавніших міст Київської Русі. Воно згадується в літописах вже в 946 році як уділ княгині Ольги. У Вишгороді тримав свій гарем з трьохсот наложниць Володимир Святославич. Вишгород знаходиться на березі Дніпра, біля нього розташовувалася переправа на шляху з Києва до Чернігова. Вишгород ніколи не був центром самостійного князівства в повному розумінні цього слова. У ньому, як правило, сиділи сини великого князя або один з двох великих князів за часів дуумвірату. Крім того, у Вишгороді часто ховалися київські князі під час міжусобиць. Тому безперервного за часом списку вишгородських князів не існує — відомості про вишгородських князів уривчасті і згадки про них зустрічаються в літописах лише епізодично.

У 1240 році Вишгород був розорений монгольським ханом Батиєм. Після цього ані місто, ані князівство в літописах не згадуються.

У XVI ст. на місці Вишгорода було малолюдне поселення. Про колишні часи нагадували лише земляні вали та купи щебеню. Однак з часом Вишгород відродився. Зараз це невеликий районний центр Київської області.