Вишнівчик (Кам'янець-Подільський район)

Вишнівчи́к (у XV—XVI ст. Вишнівець) село в Україні, у Чемеровецькому районі Хмельницької області. Населення становить 1897 осіб. Орган місцевого самоврядування— Вишнівчицька сільська рада. На північний захід від села бере початок річка Ямпільчик, а у селі — річка Безіменна.

село Вишнівчик
Герб
Країна  Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Кам'янець-Подільський район
Рада Вишнівчицька сільська рада
Код КАТОТТГ UA68020290090067769
Основні дані
Засноване 1493
Населення 1897
Площа 2,25 км²
Густота населення 843,11 осіб/км²
Поштовий індекс 31622
Телефонний код +380 3859
Географічні дані
Географічні координати 49°01′16″ пн. ш. 26°28′02″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
297 м
Водойми річка Батіжок
Місцева влада
Адреса ради 31622, Хмельницька обл., Чемеровецький р-н, с. Вишнівчик, вул. Раєвського, 1
Карта
Вишнівчик
Вишнівчик
Мапа

Заснування

Про те, що територія сучасного села була заселена у давні часи, свідчать виявлені тут знаряддя праці доби пізнього палеоліту (40—13 тис. років тому), а в урочищах Домбрівка і Озеро — залишки поселень трипільської культури.

Вперше село згадується в письмових джерелах за 1493 рік. Тоді в ньому налічувалося 20 димів. Основним заняттям населення було землеробство, тваринництво, бортництво.

Історія

На початку XVI ст., після нападу кримських татар, у селі лишилося всього кілька дворів. У 15651583 рр. землі Вишнівця орендував магнат Лянцкоронський, з XVII ст. село належало до Скала-Подільського староства і знаходилося в оренді у шляхтича М. Гербурта. Власник села виділив його разом з виселком Завадівкою в окреме староство, яке дістало назву Вишневецьке, і віддав в оренду. Прагнучи як найбільше здобути прибутків, орендарі не додержувались зазначених в інвентарних договорах повинностей для селян і самовільно їх збільшували. На кінець XVI ст. селяни відробляли 3 дні панщини на тиждень, платили подимне і стадію — спеціальний податок на утримання війська. У XVII ст., крім панщини, селян примушували виконувати ще й інші повинності: чоловіків — охороняти маєток, возити з лісу дрова на панський двір, жінок — ткати полотно тощо.

Після захоплення Поділля турками у 1672 році Вишнівчик близько трьох десятиліть перебував під їх владою. А коли турецьких загарбників було вигнано до села знову повернулися попередні власники польські шляхтичі.

Після 1793 року, коли Поділля було захоплене Росією, Вишнівчик поступово зростав. У 1830 році тут було 88 дворів і 355 жителів. На своїх маленьких ділянках селяни збирали низькі врожаї зернових — 40—50 пудів з десятини. Панщина посилювалася урочною системою. Поміщику також давали десяту частину із зібраного меду, по кілька курей, а господарства, де була худоба, платили за неї окремий податок. Шляхтичі чинили свою волю над безправними селянами. Відомий факт, коли управитель маєтку в 1841 році так побив селянина Івана Павлюка, що той від побоїв помер. Судова справа, порушена дружиною померлого, закінчилася виправданням убивці. Так само суд виправдав у 1853 році прикажчика, що побив кріпака Якова Варика.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

МоваВідсоток
українська 99,10 %
російська 0,74 %
молдовська 0,11 %
білоруська 0,05 %

Найвідоміші уродженці

Природоохоронні території

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Примітки

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.