Владимирське Опілля

Владимирське Опілля чи Юр'єве Опілля (рос. Владимирское Ополье, Юрьево Ополье чи просто Опо́лье,) — природний (ландшафтний) район у Росії, розташований на частини території Владимирської і Івановської областей. Це яристе хвилясто-увалисте плато з абсолютними висотами від 120 до 165 м і плодючими сірими лісовими ґрунтами[1]. Історично Опілля було одним з перших і основних напрямків слов'янської колонізації Волго-Окського межиріччя, ставши політичним ядром Ростово-Суздальської землі.

Географія

Територія Опілля є крайнім північно-східним пониженням Смоленско-Московської височини, що продовжує Клинско-Дмитровську гряду на схід і південь до переходу у Клязьминсько-Нерлинську низину на північному сході і Мещерську низовину на півдні. На сході Опілля обмежується Оксько-Цнинським плато.

Площа Опілля понад 200 км². Район простирається приблизно на 30 км з з півночі на південь і на 70 км із заходу на схід.

Район займає північно-західну частину Владимирської області (майже всю територію Суздальського і Юр'єв-Польського і невеликі частини Кольчугінського і Собінського адміністративних районів) і майже весь Гаврилово-Посадський район на півдні Івановської області. Лежить у басейнах річок Нерлі та Колокші.

Основні міста — Владимир, Суздаль, Судогда, Юр'єв-Польський, Гаврилов Посад. Район стародавнього рільництва поблизу міста Переславля[2].

Типовий краєвид Владимирського Опілля (біля села Гавриловського)

Клімат

Клімат дещо континентальніший, ніж у Владимирі: за багаторічними даними, середня температура січня в Юр'єві-Польському −11,4 °C, а липня +18,2 °C, тоді як у Владимирі відповідно −11,3 °C #і +18,0 °C, а в Александрові, який також розташований за межами Опілля −11,0 °C і +17,8 °C. Що стосується опадів, то Суздаль мало відрізняється від Владимира, Юр'єв-Польський же — досить значно: 532 мм у Владимирі на рік і 497 мм у Юр'єві-Польському, причому звертає на себе увагу суттєва розбіжність влітку. Так, з червня по серпень середня кількість опадів у Владимирі 209 мм, а в Юр'єві-Польському — 188 мм. Порівняно понижена кількість літніх опадів в Опіллі в поєднанні з вищими температурами викликає помітний дефіцит вологи.

Цей дефіцит поглиблюється великою кількістю ярів, що посилюють стік. Окрім того, тут частіше, ніж в інших частинах Владимирської області, спостерігають суховії[3].

Флора

Рослинність Опілля лісостепового типу, що відрізняє район від навколишніх лісових територій (звідси походження назви). Первісна рослинність Опілля, мабуть, «була чергуванням ділянок дібров з ділянками остепнених лук, яке переходить місцями в лукові степи». Діброви сильно вирубані, а велика частка остепнених лук розорана. Про колишню природну рослинність Опілля можна судити тільки з небагатьох вцілілих решток. У флорі Опілля представлені деякі більш південні види, не відомі чи дуже рідкісні в інших районах Владимирської області:[1]

Ґрунти

Серед ґрунтів району переважають сірі лісові ґрунти (народна назва — «владимирські чорноземи»), залягають часто на лесоподібних суглинках — дрібноземистій породі палевого або рудоватого кольору, яка сильно пилить при висиханні. Втім, класифікація ґрунтів Опілля є одним з найбільш дискусійних питань географії ґрунтів Європейської Росії.[1]

Плодючість переславського Опілля засновується на потужному гумусовому горизонті, що сягає товщини 30 см, середній вміст перегною становить 3,5—5 %.[2]

Примітки
  1. Ярошенко П. Д., Юрова Э. А. Об остепнённых лугах Владимирского Ополья // Бюлл. МОИП. Отд. биол. — 1970. — Т. 75. — В. 4. — С. 80—87.
  2. Кравец А. М. Переславское ополье // Коммунар: газета. — 1982, 14 сент.
  3. Ефремов А. В., Корсаков И. Е., Скибин П. Е., Успенский Н. А. География Владимирской области. Ярославль, 1968.
  4. Серёгин А. П. Некоторые новые и редкие виды флоры Владимирской области. Сообщение 3 // Бюл. МОИП. Отд. биол. — 2007. — Т. 112. — В. 3. — С. 62—64.
  5. Флёров А. Ф. Флора Владимирской губернии. — М., 1902. — I. Описание растительности Владимирской губернии с 33 рисунками и 4 картами. — XIII+338+19 с.; II. Список растений [на лат. яз.]. — 2+76 с. — (Тр. О-ва естествоиспыт. при Юрьев. ун-те; Т. 10).

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.