Влад Марія Миколаївна

Марія Миколаївна Влад
Народилася 25 серпня 1940(1940-08-25)
с. Розтоки Косівського району Станіславської області
Померла 14 вересня 2017(2017-09-14) (77 років)
Київ
Громадянство  СРСР,  Україна
Національність українка
Діяльність поетеса, прозаїк, журналістка
Мова творів українська
Премії «Офіцерський хрест з мечами» Спілки офіцерів України, Орден княгині Ольги III ступеня, Журналістська відзнака «Золоте перо», Премія «Благовіст» НСПУ, дипломантка конкурсу «Коронація слова»

Марія Миколаївна Влад (25 серпня 1940, село Розтоки Косівського району Станіславської області — 14 вересня 2017, Київ) — журналістка, письменниця та поетеса, громадська діячка; авторка трьох прозових книг, численних ліричних та релігійних поезій. Співзасновниця Спілки солдатських матерів, низки жіночих спільнот. Відома своїми журналістськими та громадськими проектами.

Біографія

Марія Влад (Ганцяк) народилася 25 серпня 1940 року в селі Розтоки Косівського району Станіславської області (нині Івано-Франківської області) в родині Миколи й Одокії Влад.

У 1968 закінчила факультет журналістики Львівського університету.

У 1972 році була прийнята до Спілки письменників України, а в 1976 році — до Спілки журналістів України.

1980—1988 рр. — зав. відділу листів у газеті «Літературна Україна».

1989—1991 — референтка голови НРУ (Київ).

Була одною з засновниць Жіночої громади РУХу та Спілки солдатських матерів.

1992 — одна з ініціаторів перевезення праху кардинала Йосипа Сліпого з Рима до Львова.

1992—1996 — головна спеціалістка з питань ідеології, просвіти та преси Головного управління виховної роботи Міністерства оборони України.

1993 — Учасниця миротворчої місії ООН у Боснії.

Від 1996 — голова жіночої організації «Горлиця».

Авторка сценарію д/ф «Український батальйон» та серії публікацій «Українці на чужій війні»

Працювала редакторкою журналу "Welcome to Ukraine".

Вела культурологічні програми «Як днювали?» та «Щира бесіда» на Українському радіо.

Серед її приятельок — Любов Голота, Ганна Чубач, Тамара Коломієць, Євгенія Божик. Також у молодості була в приятельських стосунках з Любов'ю Забаштою та Марією Пригарою.

Творчість

Вірші почала писати у ранньому дитинстві. Друкувалася з 1950 року. Поезії та статті друкувалися в багатьох країнах світу.

Збірка Марії Влад «Грають у дримби вітри» була яскравим явищем у літературному процесі 1970-х років.

Критики ставили ім'я молодої поетеси поруч із іменами Драча та Вінграновського, що вважалися натоді вершинами української поезії.

Авторка поетичних збірок «Грають в дримби вітри», «Живиця», «Мелодії травня», «Віно», «Чиста злива», «Час пробудження птиць», «Мова полонин», «Біла днина», «Вірші та поеми», а також етнологічної книги «Стрітеннє». У 2000 р. вийшла книга новел релігійно-етичної тематики «Який цей світ».

Учасниця багатьох вітчизняних і закордонних наукових, релігійних, літературних форумів і конференцій, авторка радіопубліцистичних програм.

2003 року стала лауреаткою премії «Благовіст» за книжку «Який цей світ».

В 2009 році дипломантка конкурсу «Коронація слова» в номінації «Вибір Видавців» за роман «Святий Йосиф Обручник».

Святий Йосиф Обручник

Книга розповідає про життя Пресвятої Родини: Ісуса Христа, Пречистої Діви Марії і Йосифа Обручника. Це релігійне видання, для якого потрібен був дозвіл церковної влади: книгу благословив Ректор Івано-Франківської Теологічної Академії, Єпископ Софрон Мудрий.

Марія Влад уклала книгу на основі схвалених Церквою містичних свідчень візіонерок, котрі жили в різні часи і в різних країнах: преподобної матері Марії з Агреди (Іспанія, 1602—1665), блаженної Анни Катаріни Еммерік з Дюльмен (1774—1824) та праведної Марії Вальторти (Maria Valtorta, Італія, 1897—1961). Але не тільки: вражає бібліографія використаних джерел, що додається наприкінці книги. Видання щедро ілюстроване репродукціями картин на біблійні сюжети визначних малярів Епохи Ренесансу.

«Йосиф — нащадок царського роду, в очах світу був звичайною людиною, ремісником, який рано мусив покинути батьківський дім. Він жив так бідно, що в поті чола заробляв собі коло чужих людей хліб насущний. Коли Бог має великі наміри стосовно когось, коли бажає, аби заясніла чиясь велич, то часто упокорює. Так було і тут».

Громадська діяльність

Співзасновниця Спілки солдатських матерів, низки жіночих спільнот. Відома своїми журналістськими та громадськими проектами.

Твори

Поетичні збірки
  • «Грають в дримби вітри» (1971)
  • «Живиця» (1973)
  • «Мелодії травня» (1975)
  • «Чиста злива» (1979)
  • «Мова полонин» (1980)
  • «Час пробудження птиць» (1982)
  • «Віно» (1984)
  • «Біла днина» (1988)
  • «Вірші та поеми» (1990)
  • «Барвінкові Розтоки» (2015)

Проза
  • «Стрітеннє» (1992)
  • «Який цей світ» (2000) — новели, есе
  • «Святий Йосиф Обручник» (2009)

Нагороди та премії

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.