Власенко Василь Євтихійович
Василь Євтихійович Власенко (31 липня 1909, Могилів — 22 січня 1970) — український вчений-економіст, державний діяч органів влади СССР в Україні.
Василь Євтихійович Власенко | |
---|---|
| |
Народився |
31 липня 1909 Могилів |
Помер |
22 січня 1970 (60 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Байкове кладовище |
Громадянство | СРСР |
Діяльність | економіст |
Посада | Керуючий справами Ради Народних Комісарів УРСР |
Термін | березень 1945 — 18 липня 1949 |
Попередник | Савченко Олександр Іларіонович |
Наступник | Джигомон Іван Михайлович |
Партія | КПРС |
У шлюбі з | Власенко Людмила Миколаїнвна |
Нагороди | |
Біографія
Народився 31 липня 1909 року в селі Могильові (нині — Царичанського району Дніпропетровської області) в родині селян. У 1926 році вступив до Новомосковської агрошколи. Був секретарем комсомольської організації, заступником секретаря райкому комсомолу.
Протягом 1928–1931 навчався у Харківському фінансово-економічному інституті. Працював інспектором з кредитування торгівлі та промисловості у Кадіївському відділенні Держбанку (Донбас).
З 1933 по 1941 - викладачем, доцентом, заступником директора, завідувачем кафедри рідного інституту. Одночасно навчався в аспірантурі, захистив дисертацію й одержав науковий ступінь кандидата економічних наук. За сумісництвом працював консультантом Харківської обласної контори Держбанку та викладав у Військово-господарській академії Червоної армії.
У 1940 році вступив до КП(б)У. У жовтні 1941 року призначений директором Ташкентського фінансово-економічного інституту. Після зайняття Харкова радянськими військами, очолив ХФЕІ. З червня 1944 року — заступник Наркома фінансів УРСР.
В середині березня 1945 року став Керуючим справами Ради Народних Комісарів Української РСР. У зв'язку з перетворенням 25 березня 1946 року Раднаркому УРСР на Раду Міністрів УРСР він знову призначений Керуючим справами вже РМ УРСР.
Займався питаннями перебудови роботи Управління справами та апаратів міністерств і відомств. Як свідчить характеристика, видана Власенку керівництвом уряду, Василь Євтихійович виконував свою роботу фахово, був вимогливим до себе і до підлеглих, спрямовував зусилля на зміцнення виробничої дисципліни та поліпшення роботи урядового апарату.
Через погіршення стану здоров'я вимушений був 18 липня 1949 року звільнитися з посади Керуючого справами.
Нагороди
Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1948) і медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» (1945).