Могилів (село)

Розташоване на лівому березі річки Орелі, між річкою та каналом Дніпро — Донбас (лівий берег), за 10 км на південь від смт Царичанка. Вище за течією річки Оріль на відстані 0,5 км розташоване село Драгівка, нижче за течією річки на відстані 2 км розташоване село Проточі, на протилежному березі — села Єгорине, Китайгород та смт Царичанка. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. Через село пролягають автошляхи Н31 та Т 0441. Найближча залізнична станція — Балівка (за 45 км).

В околицях Могилева досліджені кургани епохи бронзи (II—I тисячоліть до н. е.) з поодинокими сарматськими похованнями (I—II століть)[2]. Поблизу села знаходяться споруди Української укріпленої лінії — земляні вали укріплення (редути).

Село виникло у XVIII столітті. Перша письмова згадка про це датується 1720 роком, як хутір запорізького старшини Могили[2]. В селі тоді налічувався 51 двір. Стосовно назви села існує кілька версій. Одна з них говорить про те, що Могилів названий так тому, що на його території багато козацьких могил. Інша — село заснували козаки Могила та Лев і назва села пішла від сполучення їх імен[3].

У селі Могилів з 1720 року збудована каплиця, з 1745 року — вже була церква, що проіснувала до 1934 року. У селі діяв, як і до наших часів Воскресенський молитовний дім.

У XVIII столітті село входило до складу Протовчанської паланки Запорозької Січі, пізніше було центром Могилівської волості Новомосковського повіту Катеринославської губернії. Станом на 1886 рік тут мешкало 4 697 особи, було 734 двори, волосне правління, православна церква, школа, 6 крамниць, винний склад, проходили 2 ярмарки та один базар на свята.

У 1905 році під впливом уродженців села, робітників катеринославських заводів, у Могилеві спалахнуло селянське повстання[2].

У 1908—1909 роках була збудована земська лікарня на 10 ліжок.

З 1907 по 1917 у Воскресенській церкві служив першим священиком Гавриїл Костянтинович Коробчанський.

Радянська окупація встановлена ​​наприкінці грудня 1917 року. Під час Визвольних змагань тут діяв партизанський загін під командуванням Б. Л. Мірошниченка.

Перший партійний осередок створений у селі 1919 року, комсомольський — у 1920 році.

У 1929 році створені перші колгоспи «Новий етап» і «14-річчя Жовтня», у які вступили 40 осіб[2].

На фронтах німецько-радянської війни воювали понад 1,5 тисячі місцевих жителів, понад 800 з, них загинули, більше 500 нагороджені орденами та медалями. У селі Могилів на братській могилі полеглих воїнів-визволителів села встановлено меморіал на честь загиблих односельців[2].

У повоєнний час в селі знаходилася центральна садиба колгоспу «Прогрес», за яким було закріплено 10 704 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 9 000 га орної землі. Господарство спеціалізувалося на виробництві зерна і молока. З підсобних підприємств працювали млин, олійниця, пилорама, ремонтні майстерні. У селі діяли середня, восьмирічна і початкова школи, лікарня на 70 ліжок, фельдшерсько-акушерський пункт, ветлікарня, будинок культури з залом на 500 місць, три бригадних клуби, чотири бібліотеки з книжковим фондом понад 36 тисяч примірників, майстерня побутового обслуговування, телеательє, три крамниці, відділення зв'язку, АТС. За 1966—1977 роки в селі побудовано понад 300 житлових будинків[2].

17 липня 2020 року село увійшло до складу Дніпровського району, замість ліквідованого Царичанського району.

У селі діють:

• дві школи: Могилівська загальноосвітня школа І—ІІ ступенів (директор — Машура Світлана Степанівна), Могилівська загальноосвітня школа І — ІІІ ступенів ім. І. М. Шишканя (директор — Динька Анатолій Васильович);
• дошкільний навчальний заклад «Дзвіночок» та дитячий садок-ясла «Ромашка»;
• бібліотека-філіал № 15 та сільська бібліотека;
• Зорянський сільський будинок культури та Могилівський будинок культури[3][4];
• Комунальний заклад «Могилівський геріатричний пансіонат» Дніпропетровської обласної ради.

Діють фельдшерсько-акушерський пункт, амбулаторія загальної практики сімейної медицини. Є дитячий заклад оздоровлення та відпочинку ім. Володі Дубініна.

Футбольний клуб — «Оріон».

Футбольна шкільна секція на чолі з Стратієм Михайлом Михайловичем.

У селі народилися:

• Власенко Василь Євтихійович (1909—1970) — український державний діяч, вчений-економіст
• Панікаха Михайло Овер'янович (1914—1982) — Герой Радянського Союзу
• Шишкань Ілля Минович (1918—1943) — радянський льотчик-винищувач, Герой Радянського Союзу.

• 
  Будинок культури
• 
  Військовий меморіал загиблим під час Другої світової війни
• 
  Пам'ятник-погруддя Михайла Панікахи
• 
  Погруддя I. М. Шишканя
• 
  Інсталяція «З коханням у серці»
• 
  Будівля Могилівської сільської ради

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Дніпропетровська область)

• Могилі́в // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Дніпропетровська область / А. Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969: 959 с. — С. 879

• Погода в селі Могилів