Вовк Олександр Іванович

Олександр Іванович Вовк (нар. 22 листопада 1922, Київ — пом. 21 квітня 2004, Київ) — український живописець і графік; член Спілки радянських художників України з 1950 року. Чоловік художниці Надії Сиротенко, батько художника Сергія Вовка.

Вовк Олександр Іванович
Народження 22 листопада 1922(1922-11-22)
Київ, Українська СРР
Смерть 21 квітня 2004(2004-04-21) (81 рік)
  Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Країна  СРСР
 Україна
Жанр жанрове малярство, портрет, пейзаж і натюрморт
Навчання Київський державний художній інститут (1950)
Діяльність художник
Вчитель Шовкуненко Олексій Олексійович, Яблонська Тетяна Нилівна, Сиротенко Олександр Іванович і Фомін Олександр Іванович
Відомі учні Шкуринський Віктор Миколайович
Член Спілка радянських художників України
У шлюбі з Сиротенко Надія Олександрівна
Нагороди

Біографія

Народився 22 листопада 1922 року у місті Києві в родині столяра-червонодеревника. Малював з дитинства. У 1936 році його акварель «Дніпро» була представлена на всесвітній виставці дитячого малюнка в Нью-Йорку. 1937 року склав іспити і вступив до Київської середньої художньої школи, проте, через те, що його батьків було репресовано, не провчившись жодного дня, потрапив до спецбудинку для дітей ворогів народу у місті Сталіно. 1939 року одержав ІІ премію на Республіканському конкурсі дитячого малюнка, присвяченому Тарасові Шевченку[1].

З початком німецько-радянської війни пройшов курс піхотного училища. На посаді командира піхотного взводу брав участь у Орловсько-Курській битві, був тяжко поранений, лікувався у шпиталі[1].

Протягом 1944—1950 років навчався у Київському художньому училищі, де його викладачами були зокрема Олексій Шовкуненко, Тетяна Яблонська, Олександр Сиротенко, Олександр Фомін, Михайло Іванов. Дипломна робота — «Люди колгоспних ланів», була особливо відзначена на Всесоюзній художній виставці й у складі пересувної виставки експонувалася у багатьох країнах світу[1].

Жив у Києві, в будинку на бульварі Лихачова, № 2, квартира 56, потім в будинку на вулиці Пушкінській, № 9, квартира 28[2]. Помер в Києві 21 квітня 2004 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Творчість

Працював в галузі станкового живопису (тематична картина, портрет, пейзаж) та книжкової графіки. Твори виконані в реалістстчній манері, окремі позначено рисами ліризму. Серед робіт:

  • «Автопортрет» (1945);
  • «Люди колгоспних ланів» (1951);
  • «Молодіжна бригада» (1952, у співавторстві);
  • «Молодь Каховки» (1957);
  • «Тарасова наука» (1961, у співавторстві з Василем Кондратюком; Національний музей Тараса Шевченка);
  • «Баба Марта з Григорівки» (1962);
  • «Тарас Шевченко у рідному краї» (1964);
  • «Ми повернулися!» (1965);
  • «Володимир Ленін у Кремлі» (1967);
  • «На Полтавщині. Леся Українка» (1971);
  • «Нагорода за відвагу» (1974);
  • «1941 рік» (1975);
  • «Невгасимий вогонь пам'яті» (1977);
  • «Парковий міст» (1980);
  • «Спогади (Гвардії підполковник І. Г. Юрченко)» (1983);
  • «Перемогу завойовано!» (1985);
  • «Скеля Шаляпіна» (1985);
  • «Художниця Надія Сиротенко» (1988);
  • «Літо» (1995);
  • «Музика» (2002).

Брав участь у республіканських виставках з 1949 року.

Окремі роботи зберігаються у Одеському, Донецькому, Полтавському художніх музеях, Музеї історії Корсунь-Шевченківської битви в Корсуні-Шевченківському.

Відзнаки

Нагороджений:

Заслужений художник УРСР з 1985 року.

Примітки
  1. Олександр Вовк / Бібліотека українського мистецтва.
  2. Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 137.
  3. Пам'ять народу.(рос.)

Література

;

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.