Вовк Павло В'ячеславович

2000—2004 роки — слідчий і старший помічник прокурора з питань статистики прокуратури в прокуратурі Шевченківського району Києва[2].

2005—2006 роки — заступник гендиректора юридичної компанії «Рада»[2].

2006—2007 роки — помічник народного депутата ВРУ V скликання Сергія Ківалова (Партія регіонів)[3].

З 2007 року — суддя Окружного адміністративного суду міста Києва.

У 2009 році захистив кандидатську дисертацію за темою: «Захист прав, свобод та інтересів громадян в адміністративному суді першої інстанції»[1].

З 16 квітня 2009 року — член Вищої кваліфікаційної комісії суддів за квотою Верховної Ради.

З 2010 року — голова Окружного адміністративного суду міста Києва. У вересні 2010 року Вища рада юстиції своїм рішенням призначила Вовка П. В. на посаду голови ОАСК.

30 березня 2015 на зборах суддів Окружного адміністративного суду Києва таємним голосуванням Павла Вовка було обрано головлю суду[4].

2017 рік — брав участь в конкурсі в новий Верховний суд, проте отримав негативний висновок щодо своєї доброчесності від комісії[5].

14 березня 2017 року Автомайдан направив інформаційний запит щодо законності приватизації суддею Євгенієм Абловим службової квартири. У відповідь Вовк погрожував активістам притягнути їх до кримінальної відповідальності[6].

У липні 2019 року у приміщенні ОАСК відбувся обшук, а в ЗМІ з'явилось таке поняття, як «плівки Вовка». Сам же Вовк, оприлюднену НАБУ інформацію, назвав «фейком» та «монтажем», а справу проти нього — політичною.

2 серпня 2019 року ГПУ провели допит Вовка, йому вручили підозру[7]. 1 серпня Вовк склав повноваження голови Окружного адміністративного суду міста Києва[8]. Виконувачем обов'язків голови суду призначено Володимира Келеберду[9].

1 вересня 2019 року Вища рада правосуддя залишила Вовка на посаді судді ОАСК[10]. Таким чином ВРП відмовила у клопотанні Генпрокуратури про відсторонення Вовка від посади судді.

21 січня 2020 року Вовка знову обрали головою Окружного адмінсуду Києва[11].

17 липня 2020 року Вовку повідомили про підозру у створенні злочинної організації та захопленні влади[12]. Вовк як Голова Окружного адміністративного суду Києва, разом з іншими суддями ОАСК підозрюються, серед іншого, у прийнятті замовних рішень, а сам Вовк — у захопленні влади в системі судоустрою[13]. При цьому сам Павло заперечував отримання підозри, заявивши, що він у відпустці[14]. Павло заявив, що не має наміру йти з посади після скандалу з плівками, а записи розмов назвав сфальсифікованими[15].

11 серпня 2020 року НАБУ оголосив в розшук Вовка та сімох інших фігурантів справи щодо захоплення влади Окружним судом. При цьому сам Вовк продовжував знаходитись на робочому місці. Загалом в розшук також були оголошені: Володимир Калеберда, Ігор Качур, Микола Сірош, Ігор Погрібніченко, Олексій Огурцов, Сергій Остапець[16].

1 вересня 2020 року Вища рада правосуддя (ВРП) відмовилася відстороняти Вовка від керування Окружним київським судом Києва, пояснивши це тим, що він так і не отримав статус підозрюваного. Клопотання повернули Венедиктовій[17].

5 жовтня 2020 року НАБУ викликало Вовка на слідчі дії, окрім нього, повістки отримали троє інших суддів ОАСК: Євген Аблов, Ігор Погрібніченко та Володимир Келеберда[18].

15 березня 2021 Вовк знову не з'явився на судове засідання у Вищому антикорупційному суді, через що слідчий суддя зупинив провадження до його розшуку[19].

17 березня 2021 ВАКС не продовжив строк досудового розслідування у справі за підозрою Вовка, його заступників Євгена Аблова та Володимира Келеберди, суддів ОАСК, а також інших осіб у створенні злочинної організації.[20]