Вовчоярівка

Вовчоя́рівка (в минулому Вовчий Яр) селище міського типу в Україні, у Лисичанській громаді.

смт Вовчоярівка
Країна  Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Попаснянський
Рада Вовчоярівська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване 1783
Статус із 1938 року
Площа 4,03 км²
Населення 795 (01.01.2018)[1]
Густота 197,2 осіб/км²
Поштовий індекс 93315
Телефонний код +380 6474
Географічні координати 48°49′48″ пн. ш. 38°21′39″ сх. д.
Висота над рівнем моря 90 м
Водойма р. Верхня Біленька
Відстань
Найближча залізнична станція: Лоскутівка
До станції: 7,2 км
До райцентру:
 - автошляхами: 27,1 км
До обл. центру:
 - залізницею: 110 км
 - автошляхами: 84,3 км
Селищна влада
Адреса 93315, смт Вовчоярівка, вул. Поштова, буд. 23
Голова селищної ради Іваніцька Ірина Володимирівна
Карта
Вовчоярівка
Вовчоярівка

Історія

За даними 1859 року тут існувало три поселення:

  • Вовчоярівка Перша (Чорногорівка), панське село, над Біленькою, 62 господи, 483 особи;
  • Вовчоярівка Друга (Чорногорівка), панське село, над Біленькою, 16 господ, 147 осіб;
  • Філатівка (Олександрівка), панське село, над річкою Гарькава, 8 господ, 104 особи.[2]

За радянських часів до складу селища увійшли Вороб'ївка, Секменівка та Фугарівка.

Селище постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 76 жителів селища[3].

Населення

За даними перепису 2001 року населення селища становило 1293 особи, з них 89,17 % зазначили рідною українську мову, 10,75 % російську, а 0,08 % — іншу[4]

Секменівський крейдовий кар'єр

Поблизу розташований Секменівський крейдяний кар'єр, у якому з 1925 по 1951 рік видобували крейду для Лисичанського содового заводу. Поблизу кар'єра — два терикони з дрібної фракції крейди (мергелю). Невеличке ТОВ виробляє крейду мелену різних марок.

Станція перекачування води та розсолу

На східній околиці селища розташована колишня станція перекачування розсолу на завод Донсода.

Особистості

У селищі народились:

Світлини

Див. також

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
  2. Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел (По сведениям 1859 года). 42 выпуска - Санкт-Петербург.: издание Центрального статистического комитета Министерства внутренних дел, 1861-1885.
  3. Мартиролог. Луганська, ст. 383—384
  4. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.