Водотиївська волость

Водотиївська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Радомисльського повіту Київської губернії з центром у селі Водотиї.

Водотиївська волость
Центр Водотиї
Площа 30 938 (1886)
Населення 9660 осіб (1886)
Густота 28.6 осіб / км²

Станом на 1886 рік складалася з 16 поселень, 16 сільських громад. Населення — 9660 осіб (4889 чоловічої статі та 4771 — жіночої), 1234 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 92687148
Приватної власності 212848101
Казенної власності 11645
Іншої власності 270200
Загалом 3093814321

Поселення волості:

  • Водотиї — колишнє власницьке село при річці Здвиж за 32 версти від повітового міста, 1634 особи, 233 двори, православна церква, школа.
  • Болячів — колишнє власницьке село при річці Здвиж, 317 осіб, 64 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
  • Вільня — колишнє власницьке село при струмкові Дворець, 600 осіб, 98 дворів, православна церква, школа, лавка, постоялий будинок, водяний млин.
  • Карабачин — колишнє власницьке село при річці Здвиж, 1063 особи, 190 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки.
  • Озеряни — колишнє власницьке село при озері, 590 осіб, 99 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
  • Осівці — колишнє власницьке село при урочищі Вирвихвіст, 767 осіб, 155 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
  • Продубіївка — колишнє власницьке село, 155 осіб, 30 дворів, католицька каплиця, постоялий будинок.

Старшинами волості були:

  • 19091910 роках Сидір Кузьмич Антоненко[2],[3];
  • 19121915 роках Василь Опанасович Іващенко[4],[5],[6].

Джерела

Посилання

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
  3. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
  4. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
  5. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
  6. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.