Войткова

Знаходиться за 9 км від кордону з Україною. В селі протікає річка Вігор. Через село пролягає воєводська дорога № 890.

У 1772 році після першого розподілу Польщі село відійшло до імперії Габсбургів, входило до провінції Королівство Галичини та Володимирії. У 1880 році було в селі (разом із присілком Нетребка) 89 житлових будинків і 564 мешканці та 24 будинки і 160 мешканців у панському дворі, з них 477 греко-католиків, 182 римо-католиків і 65 юдеїв. Діяла також школа і лісопильня, яка за рік переробляла 1200 м³ деревини і виробляла 800 м³ дощок, лат і брусів.

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення 1 листопада 1918 р. Західноукраїнської Народної Республіки це переважно населене українцями село було окуповане Польщею. На 1.01.1939 р. в селі проживало 1270 мешканців, з них 710 українців-грекокатоликів, 360 українців-римокатоликів, 100 поляків (переважно прибулі після парцеляції панських земель), 100 євреїв[2]. Було адміністративним центром ґміни Войткова Добромильського повіту Львівського воєводства.

Після початку Другої світової війни 13 вересня 1939 року війська Третього Рейху увійшли в село, та після вторгнення СРСР до Польщі 27 вересня увійшли радянські війська і Войткова, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР та ввійшла до складу утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).

26 червня 1941 року в околицях села точились радянсько-словацькі бої.

Наприкінці липня 1944 року село було зайняте Червоною Армією.[3] 13 серпня розпочато насильну мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії[4]. В березні 1945 року, у рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон зі складу Дрогобицької області правобережжя Сяну включно з селом було передане до складу Польщі. Розпочалося виселення українців з рідної землі. Українці чинили опір участю в підпіллі та УПА. Вирувало пекло польського терору проти українців. Польською міліцією було вбито і закатовано коло 40 українців. За це 26 вересня 1946 р. відділом УПА спалений будинок відділку міліції разом із 13 міліціонерами в ньому, спалено також панський двір з метою недопущення розміщення в ньому гарнізону польської армії.

Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[5].

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

В селі була дерев’яна парафіяльна греко-католицька церква Різдва Пресвятої Богородиці, побудована в 1910 році на місці попередньої церкви з 1734 р. Церква належала до Бірчанського деканату Перемишльської єпархії. Після другої світової війни (після виселення українців) церква використовувалась як склад мінеральних добрив, а з 1973 р. — як костел.

• Мурований млин XIX ст.
• Мурована капличка 1890 р.

• Wojtkowa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 766. (пол.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Войткова