Волик Федір Парамонович
Волик Федір Парамонович (нар. 1 березня (17 лютого) 1877, с. Гринців Ріг Валківського району Харківської області — † 23 жовтня 1946, Київ) — український театральний діяч (антрепренер, меценат, актор-аматор), архітектор, землевласник.
Волик Федір Парамонович | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Народився |
1 березня (17 лютого) 1877 с. Гринців Ріг Валківського району Харківської області | |||
Помер |
23 жовтня 1946 (69 років) Київ | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | актор, антрепренер, меценат | |||
Дружина | Волик Наталія Олександрівна | |||
Діти | доньки Галина та Ірина | |||
Нагороди та премії | ||||
|
Був меценатом українського театру, вклав багато енергії і коштів у справу українського мистецтва. В його антрепризі виступали Марія Заньковецька, Марко Кропивницький та ін. видатні українські актори.
Походження
Мав вищу освіту. Походив з багатої родини, був землевласником — володів численними десятинами землі біля Баранового, Миколо-Комишуватої, Сидоренкового, кількома економіями на Валківщині. Зберігся будинок Ф. Волика у Мізяках, побудований на початку 20 ст., біля якого росте 200-річний дуб, пам'ятник природи, а також невеликий ставок, який належав Федору Парамоновичу.[1]
Театральна трупа Федора Волика
Господарством він практично не займався. Захопившись театром, організував на власні кошти теаральну трупу (1903–1904), з якою виступав у Харкові, Полтаві, Одесі, Ромнах, Миргороді, Лохвиці, Золотоноші, Черкасах, Лубнах, а також в Росії (Петербург, Самара, Ростов).
Навесні 1903 до складу трупи Федора Волика увійшла також трупа Онисима Суслова.
У складі трупи Волика виступали М. Заньковецька, Г. Затиркевич-Карпинська, М. Кропивницький, Ф. Левицький, І. Мар'яненко, М. Борченко та ін.
Федір Волик — автор спогадів про діяльність своєї трупи та про Марію Заньковецьку.
Дружба з Марією Заньковецькою
Марія Заньковецька вважала Волика своїм близьким другом і любила як племінника — він одружився з її племінницею Наталією, донькою брата Олександра Адасовського.
З родиною Воликів Марія Заньковецька жила до кінця свого життя в Києві в будинку по вул. Великій Васильківській, 121. Нині в цьому будинку, який належав Ф. П. Волику, розташовано Меморіальний музей М. Заньковецької.
Родина
Дружина — Волик Наталія Олександрівна (Адасовська) (1885–1948).
Доньки: Дядюша Галина Федорівна (1906–1980), науковець (доктор біологічних наук), і Толочко Ірина Федорівна (1905–1989), перекладач. Марія Заньковецька, яку вони називали бабунею, дуже любила своїх внучатих племіниць — опубліковано чимало її листів до них.
Примітки
- Іван Лисенко. Валківська енциклопедія. — К.: Рада, 2000. — с. 129
Посилання
- Минко В. Моя Минківка. — К., 1962.
- Українці у світі
- Талан: Життя і творчість / М. Заньковецька, Т. Бабанська, Г. Лемещенко. — К.: Мистецтво, 2004. — с. 150.
- Волик Ф. Воспоминания // МТМК України. Ф.р. № 4276.