Велика Васильківська вулиця

Вели́ка Василькі́вська ву́лиця — вулиця в Шевченківському, Печерському та Голосіївському районах міста Києва, місцевість Нова Забудова. Пролягає від Бессарабської площі і бульвару Тараса Шевченка до Либідської площі і бульвару Дружби народів.

Велика Васильківська вулиця
Київ
Велика Васильківська вулиця
Велика Васильківська вулиця
Місцевість Нова Забудова
Район Шевченківський, Печерський, Голосіївський
Назва на честь дороги на Васильків
Колишні назви
Червоноармійська
Загальні відомості
Протяжність близько 3,8 км
Координати початку 50°26′31″ пн. ш. 30°31′12″ сх. д.
Координати кінця 50°24′39″ пн. ш. 30°31′36″ сх. д.
Поштові індекси 01004, 01601, 03150, 03680
Транспорт
Найближчі станції метро  «Площа Льва Толстого»
 «Олімпійська»
 «Палац «Україна»»
 «Либідська»
Автобуси А 5, 20, 27, 51, 52
Тролейбуси Тр 1, 5, 7, 8, 12, 17, 40, 40к, 42, 43, 50, 91Н, 93Н, 94Н
Маршрутні таксі Мт 209 (38), 412, 450, 507, 519, 520, 539 (10), 739
Зупинки громадського транспорту «Жилянська вулиця», «Станція метро „Олімпійська“», «Вулиця Івана Федорова», «Лабораторна вулиця», «Вулиця Євгена Коновальця», «Станція метро „Палац "Україна“», «Вулиця Ковпака»
Найближчі залізничні станції з. п. Протасів Яр, Київ-Деміївський
Рух двосторонній (від початку до вул. Саксаганського),
односторонній (від вул. Саксаганського до кінця)
Покриття асфальт, бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установи РАГС Голосіївського району, Держводагентство
Навчальні заклади ЗОШ №112, ЗОШ № 130
Заклади культури Національний палац мистецтв «Україна»
Поштові відділення № 150
Аптеки № 60 «Фармація»
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11843
У проєкті OpenStreetMap r421767
Мапа
 Велика Васильківська вулиця у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Павла Скоропадського, Рогнідинська, площа Льва Толстого, вулиці Пушкінська, Льва Толстого, Саксаганського, Жилянська, Троїцька площа, вулиці Фізкультури, Ділова, Івана Федорова, провулок Бориса Шахліна, вулиці Лабораторна, Євгена Коновальця, Володимиро-Либідська, Німецька, Єжи Ґедройця, Ковпака, Загородня та Джона Маккейна.

Історія

Вулиця відома з давніх часів як шлях з Києва до Василькова, з 1-ї третини XIX століття мала назву Велика Васильківська. До середини XIX століття біля Бессарабської площі була міська застава, далі пролягав незабрукований піщаний шлях, обабіч якого стояли одноповерхові будинки, де мешкали виселені в 30-х роках XIX століття із району Нової Печерської фортеці домовласники, в основному дрібні чиновники та відставні солдати. В 1833 році на Велику Васильківську була переведена з Печерську церква князя Володимира, від якої одержали назви Володимирська площа та Володимиро-Либідська вулиця (поблизу нинішнього Володимирського ринку).

На місці скверу, розташованого біля перетину з вулицею Івана Федорова була так звана Кінна площа, на якій до 90-х років XIX століття проходили кінні ярмарки. На Троїцькій площі біля нинішнього Олімпійського стадіону з 1860 року розміщувався ринок. На початку XX століття поряд з площею були побудовані Троїцька церква (не збереглась), Троїцький народний дім (нині Театр Оперети). У 1913 році на місці Троїцького ринку були побудовані павільйони Всеросійської промислової виставки 1913 року.

Інтенсивна забудова вулиці розпочалася з 2-ї половина XIX століття, коли тут з'явився район так званої Нової Забудови. Його центральною вулицею стала Велика Васильківська. З 1919 року[1][2] (підтверджена 1944 року[3]) мала назву Червоноармійська вулиця.

Історичну назву вулиці відновлено 2014 року[4].

На Великій Васильківській вулиці значною мірою збереглася забудова кінця XIX — початку XX століть (найкомпактніше — від початку до Володимиро-Либідської вулиці). Декілька споруд було втрачено вже в 1990–2000-х роках:

Будинок № 5, споруджений у 1870-х роках архітектором В. Ніколаєвим (саме в ньому впродовж 1897–1903 років мешкав Шолом-Алейхем) було знесено наприкінці 1990-х роках для зведення торговельно-розважального центру «Арена»[5]. У березні 2009 року тут було відкрито Музей Шолом-Алейхема.

Будинок № 35, споруджений у 1892–1893 роках архітектором М. Казанським у стилі київського ренесансу. Каріатиди, що прикрашали фасад, були після демонтажу перенесені у фонди заповідника «Стародавній Київ». 1905 року в будинку мешкав Шолом-Алейхем (це була остання київська адреса письменника). У 1930-ті роки було надбудовано 4-й поверх. Будівлю було зруйновано в лютому 2009 року під зведення готелю, проте місце й досі стоїть пусткою[5].

Будинок № 37 початку ХХ століття. Первісно нараховував чотири поверхи, згодом було надбудовано ще два. 22 липня 2003 року о 4:20 ранку обвалився один із стояків будинку, що стало наслідком незаконного перепланування житла. У квітні 2009 року частково зруйнований будинок було повністю знесено[6].

Перейменування

У 1997 році від імені Київради було видане рішення перейменувати низьку вулиць, серед яких була і Червоноармійська, яка мала отримати назву Велика Васильківська. Але відповідний документ був підписаний звичайним депутатом міської ради Грабаром, а не, як це відповідно до законодавства має бути, Київським міським головою[7][8], не був належним чином оприлюднений і таким чином не набрав чинності.

23 вересня 2005 року комісія з найменувань та пам'ятних знаків виконавчого органу Київської міської ради прийняла рішення про підтримання пропозиції про перейменування Червоноармійської вулиці на Вели́ку Василькі́вську.[9] Однак рішення Київради з цього питання не було прийнято, тобто фактично перейменування не відбулося[10].

Черговий проект повернення Червоноармійській вулиці історичної назви Велика Васильківська у листопаді 2011 року не був підтриманий депутатами Київської міської ради[11].

Довгий час у ЗМІ, законодавчих актах та на топографічних картах паралельно вживали обидві назви вулиці — «Червоноармійська» або «Велика Васильківська».

Установи та заклади

Освітні заклади

Заклади культури

Державні установи

Медичні заклади

  • Поліклініка № 1 Голосіївського району (буд. № 104)
  • Стоматологічна поліклініка № 1 Голосіївського району (буд. № 104)

Релігійні установи

Інші установи та організації

Мешканці будинків

У 4-ій гімназії, що знаходилася у будинку  98, вчилися співак Олександр Вертинський та польський письменник Ярослав Івашкевич.

Пам'ятники та меморіальні дошки

Існуючі меморіальні дошки

Номер будинку Зображення Кому присвячено, короткі відомості Дата встановлення
6На честь письменника Остапа Вишні, який мешкав у цьому будинку в 19521956 роках. Барельєф, граніт, бронза. Скульптор Михайло Декерменджі, архітектор Ісроель Шмульсон01957-09-2828 вересня 1957
6На честь письменника Платона Воронька (19131988), який мешкав і працював у цьому будинку в 19521988 роках. Погруддя, бронза. Скульптор М. Запорожець01992 1992
6На честь письменника Юрія Дольд-Михайлика (19131988), який мешкав і працював у цьому будинку в 19521988 роках. Барельєф, граніт. Скульптор Костянтин Годулян, архітектор Радомир Юхтовський01968-03-1717 березня 1968
6На честь письменника Василя Козаченка, який жив і працював у цьому будинку в 19521995 роках. Бронзовий барельєф.02013-04-088 квітня 2013
6На честь письменника Івана Ле (18951978), який мешкав і працював у цьому будинку в 19521978 роках. Бронзовий горельєф. Скульптор Андрій Німенко, архітектор Тарас Довженко01981-09-1818 вересня 1981
6На честь поета Миколи Нагнибіди, який жив і працював у цьому будинку в 19541985 роках. Бронзове погруддя. Скульптор Володимир Миненко, архітектор Петро Коптєв01990 1990
6На честь письменника Степана Олійника (19081982), який мешкав і працював у цьому будинку в 19521982 роках. Бронзовий барельєф. Скульптор Анатолій Кущ, архітектори Костянтин Сидоров, Георгій Щербина01984-10-1919 жовтня 1984
6На честь письменника Семена Скляренка, який жив і працював у цьому будинку в 19521962 роках. Барельєф, граніт, бронза. Скульптор Анатолій Фуженко, архітектор В. В. Савченко01967-09-2626 вересня 1967
6На честь письменника Леоніда Смілянського, який жив і працював у цьому будинку в 19521966 роках. Бронзовий горельєф. Скульптор Іван Макогон01978-05-2828 травня 1978
8На честь міністра меліорації і водного господарства УРСР Миколи Гаркуші, який працював у цьому будинку в 1963–1984 роках. Барельєф, граніт, бронза. Скульптор Володимир Чепелик, архітектор Володимир Скульський02004 2004
12-БНа честь скульптора та драматурга Івана Кавалерідзе (1887–1978), який жив і працював у цьому будинку. Бронзовий горельєф. Скульптор Людмила Кулябко-Корецька, архітектор Василь Гнєздилов.01987 1987
43/16На честь києвознавця Леонори Рахліної, яка проживала у цьому будинку в 19972006 роках. Кераміка, барельєф. Скульптор Ігор Лисенко02007-11-099 листопада 2007
53На честь композитора Олексія Рябова (18991955), який працював у Театрі оперети в 19391955 роках. Граніт.02007-09-2121 вересня 2007
114На честь Героя Майдану Андрія Черненка (19782014), що проживав у цьому будинку02014-08-2020 серпня 2014[12]
121На честь актриси Марії Заньковецької (18541934), яка проживала у цьому будинку в 19181934 роках. Першу дошку з мармуру було відкрито 5 квітня 1953 року (архітектор Леонід Гріншпун). У лютому 1973 року її замінено на бронзовий горельєф роботи скульптора Олени Кальницької та архітектора Анатолія Сницарева01973 1973

Втрачені меморіальні дошки

Номер будинку Зображення Кому присвячено, короткі відомості Дата встановлення Примітка
5На честь письменника Шолом-Алейхема, який мешкав у цьому будинку в 18971904 роках. Була виготовлена у вигляді таблички з білого мармуру. Архітектор Ісроель Шмульсон01959-03-066 березня 1959Втрачена у 2001 році, після знищення будинку (на його місці зведено торговельний комплекс «Арена-Сіті».
9На честь більшовицького Київського революційного комітету, який містився у цьому будинку в 1918 році. Мармурова дошка відкрита у грудні 1952 року. Архітектор Ісроель Шмульсон01952 1952Втрачена у 1990-х роках, коли будівлю було знесено.
47На честь більшовицького Київського революційного комітету, який містився у цьому будинку в 1918 році. Мармурова дошка відкрита у грудні 1952 року. Архітектор І. І. Макушенко01952 1952Втрачена.
53На честь Народного будинку, який містився тут у 1905 році, де відбувались збори і мітинги демократичних організацій міста Києва. Відкрита у 1947 році, у 1978 замінено на гранітну01947 1947Втрачена.
53На честь перших профспілок робітників міста Києва, які були організовані у цьому будинку. Перша дошка з мармуру була відкрита у 1925 році, вона стала першою меморіальною дошкою в Києві. У 1927 році її було замінено на гранітну (обидві дошки — роботи скульптора Бернарда Кратка).01925 1925Втрачена 2012 року.
53На честь видатного діяча українського театру Миколи Садовського, який мешкав і працював у цьому будинку в 19071918 роках. Мала вигляд барельєфу з бронзи та граніту (скульптор Еліус Фрідман, архітектор Д. Е. Демидович).01957-01-055 січня 1957Втрачена 2012 року.
143/2На честь народних ополченців заводу ім. Дзержинського, які брали участь в обороні Києва 1941 року. Виготовлена з граніту (архітектор В. П. Шевченко).01971 1971Втрачена після реконструкції будинку.

Пам'ятники та меморіали

Фасад будинку Оперети (№ 53) прикрашають гіпсові бюсти Миколи Гоголя та Тараса Шевченка.

Біля Миколаївського костьолу у 2000 році встановлено дерев'яний пам'ятний хрест на честь 2000-річчя Різдва Христового.

У сквері між вулицями Тверською та Ковпака 22 грудня 2008 року відкрито меморіал Георгію Гонгадзе та журналістам, які загинули за свободу слова (скульптори С. М. Загайкевич, Ю. Е. Козерацький, В. Б. Шолудько, архітектор В. М. Ткаченко). У тому ж сквері знаходиться алея пам'яті, закладена з нагоди річниці Чорнобильської трагедії у квітні 1996 року.

Біля будинку № 75 20 вересня 2012 року відкрито пам'ятник польському поетові Юліушу Словацькому. Пам'ятник виготовлений з бронзи та граніту за проектом скульптора Станіслава Радванського та архітектора Андрія Даніленка.

Розписи у магазині іграшок «Казка»

докладніше див.: Настінні розписи магазину іграшок «Казка»

У 1979 році з використанням петриківського розпису було оздоблено стіни магазину іграшок «Казка», у Києві відомою петриківською майстринею Марфою Тимченко разом з чоловіком Іваном Скицюком і донькою Оленою Скицюк. На розпис стін магазину родиною було витрачено близько року. Результати цієї праці дуже високо оцінювали мистецтвознавці, розписи магазину були добре відомі кільком поколінням киян. На початку 2000-х років пропонувалося в приміщенні магазину створити музей або студію декоративного розпису. У 2002 році магазин було викуплено концерном «Європродукт» (зараз RedНead Family Corporation, власник обох В. Б. Бурда) і під час реконструкції всі розписи були закриті гіпсокартоном на наступні 15 років. Проте у жовтні 2017 року, компанія RedНead Family Corporation, до мережі якої належить магазин, анонсувала реставрацію розписів учнями Марфи Тимченко, які брали участь у створенні оригіналу[13][14][15]

Будинки на Великій Васильківській вулиці

Примітки

  1. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  2. Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  3. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  4. Рішення Київської міської ради від 13 листопада 2014 року № 373/373 «Про повернення історичних назв та перейменування вулиць, площ, провулків у місті Києві» // Хрещатик. — 2014. — № 177 (4577). — 2 грудня. — С. 6. Архівовано з першоджерела 2 грудня 2014.
  5. Степанець, Михайлик, 2016, с. 8, 131..
  6. Степанець, Михайлик, 2016, с. 9, 132..
  7. Про повернення деяких історичних назв та перейменування на відзнаку 80-річчя пам'ятних подій Української революції 1917–1920 років (Рішення не набрало чинності). Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 21 жовтня 2012.
  8. Стаття 42 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» у редакції, що була чинною у 1997 році, див.
  9. Протокол засідання комісії з найменувань та пам'ятних знаків виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 23 вересня 2005 року. Архів оригіналу за 10 серпня 2007. Процитовано 1 лютого 2010.
  10. Лист Головного управління з питань внутрішньої політики та зв'язків з громадськістю Київської міської державної адміністрації від 17 серпня 2011 року щодо офіційних назв деяких вулиць та площ міста.
  11. Київрада відклала перейменування столичних вулиць
  12. В Голосієво відкрили меморіальну дошку герою Небесної сотні Андрію Черненку
  13. Нова сумна казка. Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 6 квітня 2016.
  14. Інтерв'ю Марфи Тимченко. Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 6 квітня 2016.
  15. В магазине «Казка-Нова» будет отреставрирована уникальная настенная роспись. http://redhead.ua. Процитовано 18 жовтня 2017 року.

Посилання

Джерела

  • Червоноармійська вулиця // Вулиці Києва. Довідник / під ред. А. М. Сигалова. — К. : Агентство преси «Журналіст», 2005. — С. 22. — ISBN 966-95457-1-5.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.