Володавський повіт (Російська імперія)
Володавський повіт (пол. Powiat włodawski) — історична адміністративно-територіальна одиниця Седлецької (1867—1912) і Холмської (1912—1918) губерній Російської імперії та Люблінського воєводства Другої Речі Посполитої. Утворений у 1867 році. Повітовий центр — місто Володава.
| Володавський повіт | ||||
 | ||||
| Губернія | Холмська губернія, Седлецька губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Володава | |||
| Створений | 1867 | |||
| Скасований | 1939 | |||
| Площа | 1176,0 (1885) | |||
| Населення | 72 476[1] осіб (1897) | |||
| Найбільші міста | Володава, Парчів | |||
| Попередники | Володавський округ | |||
| Наступники | Володавський повіт | |||
Волості
В 1911 р. повіт поділявся на 14 волостей:
- Ґміна Володава з адміністративним центром у с. Шуминка,
- Ґміна Воля-Верещинська — с. Воля-Верещинська,
- Вирики — с. Вирики,
- Ганськ — с. Ганськ,
- Городище — с. Вишниці,
- Дубова-Колода — с. Дубова-Колода,
- Кривоверба — с. Кривоверба,
- Опілля — с. Опілля,
- Острів — с. Острів,
- Романів — с. Соснівка,
- Собібор — с. Собібор,
- Турно — с. Замолодичі,
- Тисьмениця — с. Тисьмениця,
- Устимів — с. Устимів.
Ухвалою другої Думи від 9 травня 1912 (закон 23 червня 1912) населена українцями частина Володавського повіту передана з Седлецької губернії до новоутвореної Холмської: місто Володава і волості Острів, Устимів, Воля-Верещинська, Володава, Вирики, Ганськ, Городище, Кривоверба, Опілля, Романів, Собібор і Турно та села Боднарівка (Bednarzówka), Білка (Białka), Угнин (Uhnin) і Хмелів (Chmielów) волості Дубова-Колода, села Бабянка (Babianka), Колиховичі (Kolechowice) і Тисьмениця (Tyśmienica) волості Тисьмениця.
Розташування
Повіт розташовувався на південному сході губернії. Межував на півдні з Холмським повітом, на заході — з Любартовським, на північному сході — з Більським повітом, на північному заході — з Радинським, а на сході — з Берестейським Гродненської губернії і Володимир-Волинським повітом Волинської губернії.
Населення
В 1890 р. в повіті нараховувалось 83 474 особи, з них 3 701 особа непостійного проживання, у містах — 13 726 осіб, у селах — 69748 осіб. За віровизнанням: 50 397 православних (до 1875 р. — греко-католики), 15 290 римокатоликів, 15 516 юдеїв, 2 694 протестанти.
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 98 035 осіб. З них 54 653 ос. (55,7 %) — українці, 21 017 ос. (21,4 %) — поляки, 15 601 ос. (15,9 %) — євреї, 4 237 ос. (4,3 %)— німці, 2 271 ос. (2,3 %) — росіяни[2].
Джерела
- Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона(рос.)
- Powiat włodawski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 712. (пол.) (пол.)
Див. також
Посилання
- Демоскоп Weekly. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Наличное население в губерниях, уездах, городах Российской Империи (без Финляндии). Седлецкая губерния. (рос.)
- Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку. Влодавский уезд (рос.)