Радинський повіт (Російська імперія)

Ради́нський повіт (пол. Powiat radzyński) — історична адміністративно-територіальна одиниця Седлецької (1867—1912) і Холмської (1912—1918) губерній Російської імперії та Білостоцького воєводства Другої Речі Посполитої. Утворений у 1867 році. Повітовий центр — місто Радинь-Підляський.

Радинський повіт
Губернія Седлецька губернія, Холмська губернія
Центр Радинь-Підляський
Створений 1867
Скасований 1939
Площа 1408,9 (1885)
Населення 87 731[1] осіб (1897)
Найбільші міста Радинь-Підляський, Межиріччя Підляське
Наступники Радинський повіт

Волості

При утворенні до повіту входили 3 міста (Межиріччя Підляське, Радинь-Підляський, Вогинь) і 15 сільських волостей.

В 1911 р. повіт поділявся на 14 волостей:

Радинський повіт 1907

Ухвалою другої Думи від 9 травня 1912 (закон 23 червня 1912) населена українцями частина Радинського повіту передана з Люблінської губернії до новоутвореної Холмської: волості Березовий Кут, Жеротин, Загайки, Товстець, Шостка і Яблонь та села Колоброди і Желізна волості Желізна.

Розташування

Повіт розташовувався на півдні губернії. Межував на півночі — з Константиновським повітом, на заході — з Луковським і Седлецьким, на сході — з Більським і Влодавським, а на півдні — з Любартовським повітом Люблинської губернії.

Населення

В 1878 р. в повіті проживало 59 274 особи, з них: 35 423 римокатоликів (поляків і калакутів), 23 160 православних (до 1875 р. — греко-католиків), 13 521 юдеїв, 503 протестанти.

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 76 687 осіб. З них 63 866 ос. (72,8 %) — поляки, 15 599 ос. (17,8 %) — євреї, 3 904 ос. (4,4 %) — українці, 2 787 ос. (3,2 %) — росіяни, 1 034 ос. (1,2 %) — німці[2] (рос.). Перепис засвідчив у повіті зменшення за 20 років у шість разів української самоідентифікації та полонізацію українців унаслідок заборони царем греко-католицької церкви на Холмщині.

Подальша історія

При відступі російськими військами у 1915 р. проведене масове вивезення православного (українського) населення. Новоприбула німецька адміністрація не пішла на вимоги поляків щодо включення території до новоутвореного Польського Королівства, а включили до зони Обер Ост, а в 1918 р. відповідно до Берестейського миру передала Українській Державі. Однак уже в листопаді 1918 р. територія окупована поляками і відтворено Радинський повіт у межах до 1912 р.

Джерела

Посилання
  1. Демоскоп Weekly. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Наличное население в губерниях, уездах, городах Российской Империи (без Финляндии). Седлецкая губерния. (рос.)
  2. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку. Радинский уезд
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.