Володимирська, 40/2
Будинок № 40/2 (Кам'яниця з вежами) — один із київських прибуткових будинків. Розташований між вулицями Володимирською, Ярославовим Валом і Золотоворітською.
| Володимирська, 40/2 | |
|---|---|
|
| |
| 50°26′56″ пн. ш. 30°30′51″ сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Київ |
| Тип | будівля |
| Стиль | неоренесанс і необароко |
| Архітектор | Кривошеєв Олександр Степанович |
| Дата заснування | 1898 |
| Адреса | Володимирська вулиця (Київ) |
|
| |
| |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
.jpg.webp)
За визначенням дослідників, кам'яниця — яскрава споруда в історичній частині міста поблизу Золотих воріт.
Наказом Міністерства культури України № 912/0/16-11 від 21 жовтня 2011 року внесена до реєстру пам'яток історії й архітектури місцевого значення (охоронний номер 16-Кв)[1].
Історія ділянки
.jpg.webp)
1898 року будинок спорудили за проєктом київського архітектора Олександра Кривошеєва.
У 1907—1910 роках приміщення займала приватна чоловіча гімназія. У ній була облаштована Олексіївська православна молитовня. 1910 року в будівлі відкрили кінотеатр. На першому поверсі розміщувались вісім крамниць, а в 1930-х роках з боку Ярославового Валу ще й цирульня.
Уздовж будинку пролягав трамвайний маршрут № 4.
1922 року будівлю націоналізували більшовики.
У 1990-х роках будинок капітально реконструювали[1].
У цілому зовнішній вигляд кам'яниці задовільний. Лише фасад із боку Золотоворітської вулиці псує засклений балкон верхнього поверху.
Архітектура
Кам'яниця — чотириповерхова, цегляна, двосекційна, П-подібна у плані. Наріжжя з боку Ярославового Валу і Золотоворітської вулиці зрізані. На кожному поверсі біля сходових кліток містилось по дві квартири. Будинок мав парадний вхід і чорний хід, а також льохи.
Архітектура оформлена у стилі неоренесансу з елементами необароко. Наріжжя увінчували дві барокові вежі, характерні для київської архітектури зламу ХІХ—ХХ сторіч. У другій половині ХХ сторіччя їх було втрачено. Одну з них відновили 1994 року[1].
На нижньому поверсі — великі вітрини. Другий поверх оздоблений рустом. Третій і четвертий поверхи прикрашають спарені колони корінфського і пілястри доричного ордерів.
Напівкруглі і прямокутні балкони огороджені ажурними ґратами. Площини стін орнаментовані ліпним декором.
Карниз оздоблений меандровим фризом і спареними кронштейнами з декоративним акантовим листям[1].
Галерея
- Історичні світлини кам'яниці
Будинок із вежею (праворуч угорі),
фото з боку Прорізної вулиці, 1900–ті
Трамвай № 4,
Ярославів Вал, близько 1948 рік.jpg.webp)
Цирульня і крамниця,
Ярославів Вал, 1930-ті
- Архітектура
.jpg.webp)
Ріг Ярославова Валу і Золотоворітської вулиці.jpg.webp)
Руст на другому поверсі; колони й пілястри на верхніх.
Ярославів Вал.jpg.webp)
Колони корінфського ордера, меандровий фриз й акантове листя під трикутним фронтоном
Примітки
- Житловий будинок 1898 року, 1999, с. 259.
Джерела
- Сергій Білокінь, Михайло Кальницький. Житловий будинок 1898 року // Звід пам'яток історії та культури України: Київ А — Л / П. Тронько та ін. — К., 1999. — Т. 1. Ч. 1. — С. 259—260.
- Весь Київ: Адресна і довідкова книга на 1906 рік = Весь Киев: Адресная и справочная книга на 1906 год. — К., 1905. — С. 18.
- Галайба Василь, Маковський Євген. Список власників садиб (1882-1914) // Старий Київ. — 2020.
- І-й додаток до путівника «Київ і його околиці»: вулиці, домовласники і номера їх будинків у всіх восьми частинах міста Києва з його передмістями (за даними, зібраними Київською міською поліцією) = I-е прибавление к путеводителю «Киев и его окрестности»: улицы, домовладельцы и номера их домов во всех восьми частях города Киева с его предместьями (по сведениям, собранным Киевской городской полицией). — К., 1882. — С. 50.