Волохи в Україні

Волохи — етнічна група змішаного румунського походження, основним ареалом розселення якої є північ Закарпатської області. Приблизна чисельність — 5-6 тисяч осіб.

Етнічні ознаки

На переписах до 2001-го волохи писалися українцями, а на переписі 2001го — українцями і румунами, рідною мовою вказують, найчастіше, українську.

Місцеве населення, зазвичай, ототожнює волохів з ромами, втім від ромів волохи відрізняються:

Конфесійно позиціонують себе як православних, втім воцерковленість низька — святкують лише Різдво і Великдень. У селах, де є лише греко-католицький храм, до храму не ходять. Істотня частина волохів останніми десятиліттями стала протестантами.

Походження

Походження волохів є дискусійним, оскільки мало досліджувалося вченими, а самі волохи не мають традиції зберігати перекази про минуле (зафіксовано лише один випадок, коли волох згадав, що чув від старших про походження волохів і це було твердження, що волохи прийшли на Закарпаття з Мармарощини). Трирічне дослідження волохів здійснене спільно українськими і румунськими вченими дійшло висновку, що волохи не є румунами і не підтримують жодних зв'язків з румунами Закарпаття.

Розселення етнічних груп у Закарпатті у 2001 р.:
   українці (у тому числі русини)
   румуни на півдні області і волохи на півночі
   спільно українці (включаючи русинів) та росіяни

Ареал розселення

Волохи мешкають в одинадцятьох селах Перечинського, Свалявського, Ужгородського та Мукачівського районів Закарпатської області, зокрема у селах:

Найбільше волохів у Порошкові Перечинського району — близько півтори тисячі осіб.

Спосіб життя

За способом життя волохи подібні до закарпатських ромів:

  • мешкають, переважно, у халупах, табором
  • майже не ведуть присадибного господарства
  • рідко здобувають повну середню освіту
  • як один стають на силовий захист членів місцевої волоської громади, якщо ті вступили в конфлікт.
  • вступають в шлюб в неповнолітньому віці, майже завжди в межах своєї етнічної групи (але інколи і з ромами), зазвичай не реєструючи його

В Порошкові вирубують ліс на продаж, в інших місцях займаються човниковою торгівлею і сезонним заробітчанством в інші регіони.

Але найвідоміше заняття ромів — виготовлення дерев'яних ложок, а також іншого побутового і сувенірного начиння з дерева. Як наслідок: найрозповсюдженіше прізвище серед волохів — Каналош («ложкар» угорською).

Голова місцевої громади волохів носить у них титул біров («суддя» угорською).

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.