Порошково

Поро́шково село в Перечинському районі Закарпатської області розташоване на р. Тур'я.

село Порошково
Країна  Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Перечинський район
Рада Порошківська сільська рада
Основні дані
Засноване 1357р.
Населення 3 821
Площа 54,72 км²
Поштовий індекс 89230
Телефонний код +380 3145
Географічні дані
Географічні координати 48°39′59″ пн. ш. 22°45′05″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради с. Порошково, вул. Центральна, 79
Карта
Порошково
Порошково
Мапа

 Порошково у Вікісховищі

Існує декілька версій походження назви села. Одна з головних — засновником села, його першим жителем був шолтес Порошко. Різновидами цієї версії можна вважати версію про походження назви Порошково від професії засновника села — він був виготовлювачем пороха (порошка) — Порошкарем. Як уточнення цієї версії можна навести прислів'я, яке наводили старожили для пояснення назви села — «там де борошно, там і порошно». Дійсно в Порошкові у другій половині XVIII ст. були три водяні млини, що давали певний прибуток їх власникам.

Вперше згадується в документах 1381 року (за іншими даними — 1357 р.). Порошково згадується в латинському тексті під назвою «Прорсто».

Вже в кінці XVI ст. всі жителі села були кріпаками поміщика Габора Ороса.

авторитетний «Географічний словник Угорщини» Елека Фийнеша, який побачив світ у 1851 році, повідомляє про Порошково таке: "Порошково — українське село в комітаті Унг. Жителі: 16 римо-католиків, 963 греко-католиків, 21 єврей.

Нині унікальність Порошкова полягає у великій частці волохів. Із п'яти тисяч тутешніх мешканців вони становлять вже понад третину, і кількість їх продовжує зростати.

Церква св. Миколи Чудотворця. 1762.

У 1751 р. за пароха Олексія Реберка згадують дерев'яну церкву св. Миколи в доброму стані. Образи були всі старі, але якраз тоді громада збиралася дістати нові. Нині в селі — типова мурована церква, що має вхідні двері з багатим різьбленням. Над входом написано дві дати — 1762 та 1894. Біля церкви стоїть проста каркасна дзвіниця з дерева. Два дзвони виготовила фірма «Акорд» у 1926 р. за священика Августина Куштана, третій вилив Ф. Еґрі в 1921 р.

У Порошкові народився видатний просвітитель краю, президент Сойму Карпатської України Августин Штефан (1877—1944).

Збереглася печатка Порошкова 1857 року. На ній постать селянина в характерному вбранні того часу. В правій руці риба, найчастіше зображувана на сільських печатках краю. У лівій, піднятій руці селянина не встановлений предмет. Напис німецькою мовою: Община Тур'я Порошко.

У 20-30-х роках XX ст. у Порошкові жила та вчителювала письменниця Марійка Підгірянка. Працюючи вчителькою, написала багато віршів, а 1922 р. — п'єсу «У чужому пір'ї».

Сірководневе джерело — розташоване в урочищі Свячений потік.

В центрі села розташований пам'ятник солдатам нацистсько-радянської війни. На загальноосвітній школі — меморіальна дошка Августину Штефану, голові Сойму Карпатської України, уродженцю села.

Географія

На північно-східній стороні від села струмок Великий Романівський впадає у річку Шипіт. У селі струмок Млинський впадає у річку Тур'я.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3410 осіб, з яких 1676 чоловіків та 1734 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3786 осіб.[2]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

МоваВідсоток
українська 92,93 %
румунська 5,65 %
циганська 0,68 %
російська 0,34 %
словацька 0,10 %
молдовська 0,05 %
угорська 0,05 %
німецька 0,03 %

Особистості

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.