Ворохта (Сокальський повіт)

У 1772 році після першого розподілу Польщі село ввійшло до провінції Королівство Галичини та Володимирії імперії Габсбургів. У 1890 р. було 84 будинки і 439 мешканців у селі та 11 будинків і 54 мешканці на землях фільварку (207 греко-католиків, 274 римо-католики, 10 юдеїв та 2 інших визнань), село належало до Сокальського повіту.[1]

На 1.01.1939 в селі було 680 мешканців (з них 290 українців-грекокатоликів, 310 українців-римокатоликів, 50 поляків і 10 євреїв)[2]. Село входило до ґміни Белз Сокальського повіту Львівського воєводства.

26 вересня 1939 року Червона армія зайняла село, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова воно належало до радянської зони впливу. Однак за Договом про дружбу та кордон між СРСР та Німеччиною Сталін обміняв Закерзоння на Литву і на початку жовтня територія села знову була окупована німцями. Навчання у школі перевели на українську мову.[3] Кількох жителів вивезли на примусові роботи в Німеччину. Це були роки українсько-польського протистояння. В липні 1944 року радянські війська оволоділи цією територією. За Люблінською угодою захід Сокальщини разом із Ворохтою в жовтні 1944 р. відданий Польщі. Українців примусово переселяли в СРСР. У 1951 році кордон посунули на захід.

В селі була дерев’яна церква св. Вмч. Димитрія, збудована в 1911 р. Належала до парафії Будинін Белзького деканату Перемишльської єпархії УГКЦ.